БЛОГ ГРОДЗІЦЬКОЇ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ: 11 клас

Доброго дня, шановні одинадцятикласники!

Ми працюємо в дистанційному режимі. Можливо, це створює нам певні труднощі. Проте, у нас є досвід і бажання. Це допоможе нам вчитися старанно і отримати гарні результати.

Урок історії

15.03.24
Всесвітня історія

Тема уроку: Китай

Домашнє завдання: §14 опр, хронологія, робота з поняттями, аналіз темат. презентації

16.02.24

Всесвітня історія

Тема уроку: Перебудова і розпад СРСР. Соціально-політині, економічні та національні зміни країн регіону

Домашнє завдання: §12 п.1.2.3 опр,.аналіз темат. презентації, § 16 п.4,5 всесвітня історія Т.В. Ладиченко-опр.

14.02.24

Історія України

Тема уроку: Спроби союзної влади зупинити процес демократизації. Відновлення Кримської АРСР.

Домашнє завдання: §18 опрац.(п.8, 9), аналіз темат. презентації,

§ 16 п.4,5(всесвітня Т.В. Ладиченко)

13.02.24

Історія України

Тема уроку: Формування багатопартійності. Декларація про державний суверенітет України.

Домашнє завдання: § 17,18 опрац.(п.7-особливо) хронологію виділити, аналіз темат. презентації, док. с.151-152

...................................................................................................................................................

24.02.23
11 клас
Історія України
Тема уроку: Формування ринкової економіки

Перед розглядом даної теми, необхідно дати відповідь на питання стор.193(перед параграфом 23-усно)
Працюємо над матеріалом параграфу 23 за планом:

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО
1. Початок економічних перетворень(пар.23, п.1-опрацювати у формі розгорнутого плану)

попрацюйте з поняттями:

економічна криза

"шокова терапія"

"прихватизація"-

виділіть хронологію:

поч.90-х- 1999-глибока економічна криза

1992-

березень 1992-

квітень 1992-

листопад 1992-

1992-1995-

2002-

1990-1994-

2.Економічний розвиток України в 1994-1999 (п.2-робота з розгорнутим планом)

1994-розпочався другий етап економічних перетворень

попрацюйте з поняттями:

емісія-

гіперінфляція-

лібералізація-

інвестиції-

приватизація-

сертифікати-

гривня-

виділіть хронологію:

1992-1994-

1992-1993-

1993-

жовтень 1994-

1995-

1999-

1996-грошова реформа

вересень 1998-

3.Економічні процеси у 2000-2005(п.3-продовжуйте роботу з розгорнутим планом)

виділіть хронологію:

1999-

1998-

2004-

2000-2004-

2002-схвалено Земельний кодекс (мораторій-)

Обов'язково познайомтесь з висновками на стор. 202
Д/З: опрацювати параграф 23 за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
...............................................................................................................................................................

....................................................................................................................................................................

30.12.22.

11 клас
Історія України

Тема уроку: Підсумковий урок

Для того, щоб перевірити отримані знання з теми, перечитайте завдання на сторінці 166. Визначте, на які з них ви можете дати відповідь зразу; на які необхідно повторити матеріал і перечитати відповідні параграфи. Особливо, зупиніться на тих питаннях, на які відповісти однозначно важко, подумайте.

Сподіваюсь, це будуть запитання 10,11 на стор.166. Саме, над ними пропоную подумати і піготувати відповіді (усно). З відповіді на ці запитання ми і розпочнемо свій перший урок у новому 2023 році!

З НАСТУПАЮЧИМ НОВИМ РОКОМ!

І, ЩОБ ЗБУЛИСЯ ВСІ ВАШІ МРІЇ!

...............................................................................................................................................................

28.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Урок корекції і закріплення знань по темі: Відновлення незалежності України
(попрацюйте з тестами усно або письмово: це поглибить ваші знання по темі)

Варіант 1

Початковий рівень

1.Укажіть початок «перебудови» в СРСР:

А – листопад 1982 року.

Б – лютии? 1984 року.

В – квітень 1985 року.

Г – січень 1987 року.

2. Яке питання було винесено на референдум 1 грудня 1991 р.?

А про підписання нового союзного договору

Б про підтвердження Акта проголошення незалежності України

В про реформування СРСР на демократичних засадах

Г про внесення змін до Конституції України

3.Дефіцит цукру в роки перебудови був спричинений

А антиалкогольною кампанією М. Горбачова

Б низьким рівнем врожаю цукрового буряка

В інфляцією

Г його високою вартістю

4.За яких обставин було прии?нято Акт проголошення незалежності Украі?ни?

А розпад Варшавського договору;

Б виступ у Верховніи? Раді Украі?ни Президента США Дж. Буша

В заколот ДКНС

Г на переговорах у Біловезькій Пущі

Середній рівень

5.Дайте визначення поняттю «плюралізм»(1 б.)

6.Встановіть відповідність між діячами та фактами пов‘язаними з ними

А І. Юхновський 1 Голова ВР з 1990 р.

Б В. Івашко 2 Президент СРСР

В М. Горбачов 3 Голова ВР УРСР до 1990 р.

Г Л. Кравчук 4 Керівник «групи 239»

5 Керівник «Народної ради»

Достатній рівень

7.Встановіть хронологічну послідовність

А Вибори першого президента України

Б Всесоюзний референдум

В Перші альтернативні вибори до ВР УРСР

Г Чорнобильська катастрофа

8.Про що свідчить поява в роки перебудови страйкового руху

Високий рівень

9.Дайте обгрунтовану відповідь на питання на вибір

1.Досягнення Україною реальної, а не декларованої незалежності. Основні події, особливості.

2.Вибух Чорнобильської АЕС чи рекція влади на нього: що стало більшим горем для України.

Варіант 2

Початковий рівень

1.Коли відбулися описані в тексті подіі?:

«Цілии? день перебували у більш ніж тридцятиградусну спеку. До того ж, тепер я це розумію, ми тоді просто не усвідомлювали усього трагізму наслідків аваріі?. Ніхто не знав що ризикує своі?м життям, працюючи в таких умовах. Адже із засобів захисту від радіаціи?ного випромінювання на нас були лише респіратори. І ті ми знімали, бо від спеки і задухи можна було втратити свідомість».

А – 1986 р. Б – 1988 р. В – 1989 р. Г – 1991 р.

2.Яка подія проходила одночасно із Всеукраі?нським референдумом щодо проголошення незалежності України?

А – вибори до Верховноі? Ради Украі?ни;

Б – вибори Президента Украі?ни;

В – всесоюзнии? референдум щодо збереження Союзу РСР;

Г – підписання угоди про створення Співдружності Незалежних Держав.

3.Головний наслідок антиалкогольної кампанії

А інфляція

Б криза

В дефіцит цукру

Г здорове суспільство

4.Організація ДКНС привела до

А створення СНД

Б до перших виборів

В до повернення до старих режимів

Г до проголошення незалежності

Середній рівень

5.Дайте визначення поняттю «суверенітет»

6.Встановіть відповідність між діячами та фактами пов‘язаними з ними

А М. Горбачов 1 Президент СРСР

Б О. Мороз 2 Голова ВР УРСР з 1991 р.

В І. Драч 3 Голова ВР УРСР з 1990 р.

Г Л. Кравчук 4 Керівник «групи 239»

5 Керівник НРУ

Достатній рівень

7.Встановіть хронологічну послідовність

А Початок «перебудови»

Б «Революція на граніті»

В Декларація про державний суверенітет

Г Всеукраїнський референдум

8.Яку роль відіграв Народний Рух України в боротьбі за незалежність?

Високий рівень

9.Дайте обгрунтовану відповідь на питання на вибі

1. Досягнення Україною реальної, а не декларованої незалежності. Основні події, особливості.

2.Вибух Чорнобильської АЕС чи рекція влади на нього: що стало більшим горем для України

............................................................................................................................................................

26.12.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Узагальнення за розділом 3. Держави Центрально-Східної Європи

Попрацюйте з завданнями по узагальненню. За бажанням, їх можна виконати і усно і письмово

1. У якому році було створено Організацію Варшавського договору (ОВД)?

А 1949 р.; Б 1952 р.; В 1953 р.; Г 1955 р.

2. У яких з зазначених груп країн відбулися громадянські війни після розпаду СРСР?

А Литва, Білорусь, Україна, Казахстан;

Б Таджикистан, Грузія, Азербайджан, Молдова;?

В Вірменія, Узбекистан, Киргизія;

Г Естонія, Латвія, Литва.

3. Яке профспілкове об’єднання відіграло ключову роль у поваленні комуністичного режиму у Польщі?

А Тред-юніони; Б „Солідарність”; В АФП; Г „Саюдіс”.

4. У якій з країн Східної Європи комуністичний режим було повалено в результаті народного повстання, яке було підтримане армією?

А Болгарія; Б Угорщина; В Польща; Г Румунія.

5. У якій з країн соціалістичного табору громадяни проти комуністичного режиму „голосували ногами”?

А Угорська Народна Республіка;

Б Німецька Демократична Республіка;

В Чехословацька Соціалістична Республіка;

Г Румунська Соціалістична Республіка.

6. "Оксамитова" революція в ЧССР відбулась в…

А 1968 р.; Б 1988 р.; В 1989 р.; Г 1990 р.

7. Яка зі складових колишньої Югославії не стала незалежною державою?

А Косово; Б Македонія; В Воєводина; Г Словенія.

8. Прочитайте уривок з виступу Генерального секретаря ЦК КПРС на засіданні Політбюро і вкажіть його прізвище.

«…Ми на засіданні Політбюро визначили лінію на врегулювання афганського питання. Мета, яку ми поставили, полягала в тому, щоб прискорити вивід наших військ з Афганістану і в той же час забезпечити дружній нам Афганістан… Але у жодному з цих напрямів прогресу немає… Потрібно діяти активніше… здійснити вивід наших військ з Афганістану»

А М.Хрущов; Б Л.Брежнєв; В Ю.Андропов; Г М.Горбачов.

9. Які твердження характеризують розвиток СРСР у 1964—1985 рр.?

1) Розпочався випуск самовидавничого журналу «Хроника текущих событий»;

2) Лідер СРСР висунув гасло «Економіка повинна бути економною»;

3) З метою підвищення якості продукції радянської промисловості на підприємствах вводилося держриймання;

4) Було прийнято рішення про ліквідацію машинно-тракторних станцій (МТС)

5) Свій перший державний візит лідер СРСР здійснив до Китаю, де сторони домовилися про повернення Радянським Союзом КНР військово-морської бази Порт-Артур;

6) Стали до ладу Красноярська ГЕС, Західносибірський та Карагандинський металургійні комбінати, Волзький автомобільний завод;

10. Усановіть відповідність поняттями і визначеннями.

1 Інфляція

2 Гласність

3 Плюралізм

4 Лібералізація цін

А Політичний курс керівництва КПРС у роки «перебудови», спрямований на введення обмеженої, контрольованої свободи слова в країні в інтересах проведення політики М. Горбачова.

Б Злочинне використання державними чиновниками та іншими посадовими особами своїх формальних прав з метою особистого збагачення.

В Процес пом’якшення або скасування контролю держави за системою утворення цін.

Г Політична система, при якій відсутній диктат однієї ідеології, можливість дотримуватися і висловлювати, відстоювати різні політичні погляди.

Д Надмірне збільшення маси паперових грошей, що знаходиться в обігу, у порівнянні з реальною пропозицією товарів і послуг.

1- 2- 3- 4-

11. Установіть послідовність подій.

А Повалення режиму Н.Чаушеску;

Б „Оксамитова” революція у Чехословаччині;

В Розпад СРСР;

Г Об’єднання Німеччини.

1- 2- 3- 4-

12. Які фактори сприяли швидкій інтеграції країн Східної та Центральної Європи до Європейського Союзу після повалення комуністичних режимів?

В результаті хвилі національно - визвольних рухів та демократичних революцій кін. 80-поч. 90-х років ХХ століття відбулося повалення комуністичних режимів в країнах Східної та Центральної Європи. Нові політичні сили, які прийшли до влади, розпочали демонтаж адміністративно-командної системи та будівництво соціально орієнтованого господарства, правової держави та ліберальної демократії На сучасному етапі східноєвропейські країни прагнуть інтеграції з економічними та політичними структурами західноєвропейських країн. Переорієнтовуючись на Захід, вони стали членами Ради Європи, Нато, Євросоюзу. Факторами, що сприяли швидкій інтеграції цих країн до Євросоюзу були:

- їх прагнення до стабільності європейської рівноваги сил, заснованій на принципах Гельсінського заключного акту;

- намагання скористатися членством у НАТО і забезпечити собі його військову силу як гарантію колективної безпеки у разі зовнішньої небезпеки;

- вони проголосили відданість європейським цінностям: наявність спільних духовних цінностей, сумісність соціальних і політичних ідеалів; можливість розвитку економічно-рентабельної мережі транспортних комунікацій; можливість взаємодоповнюючого економічного і науково-технічного розвитку; традиційна взаємодія, взаємоповага прагнення до єдності; спільність інтересів з головних питань міжнародного життя, співробітництво у воєнних і воєнно-політичних союзах, урегулювання територіальних суперечностей, які і стали принципами європейської інтеграції;

. - прагнення забезпечити природне поширення зони стабільності і безпеки що панувала

у західному світі на територію держав Центральної та Східної Європи;

- успішні реформи 90-х років ХХ століття сприяли вступу більшості країн Центральної і Східної Європи до Ради Європи (внаслідок того, що найбільшого поступу в реформуванні економіки і суспільства досягли Польща, Чехія, Угорщина, саме ці країни-лідери утворюють ядро, в якому спостерігається дедалі тісніша і регіональна співпраця);

- прагнення Заходу вести активне співробітництво саме з групою цих країн, а не лише з її окремими представниками;

- до тісної співпраці нових демократій Центральної та Східної Європи та Заходу штовхають також спільні небезпеки і загрози, серед яких — нелегальна міграція, організована злочинність, трансфер наркотиків, забруднення навколишнього середовища;

Схожість економічних проблем та приблизно однаковий рівень розвитку країн Центральної та Східної Європи є, з одного боку, чинниками, які стимулюють співпрацю, з другого ж — вони створюють конкуренцію між ними на шляху інтеграції до західних інституцій. Сприятливим фактором інтеграційних процесів у зазначеній групі країн є також те, що там зростає усвідомлення необхідності прискорення їх участі у світових економічних процесах. Адже тільки спираючись на тісне співробітництво із суб’єктами світового господарства, можна успішно долати соціально-економічні труднощі перехідного періоду, розбудовувати економіку, забезпечуючи високі темпи економічного зростання і достойний рівень життя народу.

.......................................................................................................................................

23.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Узагальнення знань за розділом IV «Відновлення незалежності України»

(Увага! Всі завдання зазначені для узагальнення ви можете виконувати усно

( Якщо, за бажанням, ви дасте письмову відповідь на будь яке завдання, надішліть її для перевірки)

1. Складіть перелік подій з історії України цього періоду, які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.
2. Поясніть значення термінів і понять «перебудова», «гласність», «прискорення», «товариство «Меморіал», «Народний рух України», «Українська хвиля», «Демократичний блок», «Народна рада», «група 239», «суверенітет», «системна криза», «плюралізм», «інфляція», «андеґраунд», «неформальні організації», «путч», «національно-демократичний рух», «Революція на граніті».
3. На історичній карті покажіть:
а) міста, де були утворені громадські неформальні об’єднання — Український культурологічний клуб, «Товариство Лева», Українська Гельсінська спілка, товариство «Меморіал»;
б) населені пункти республіки, де влітку 1988 р. відбувалися мітинги;
в) місто, де відбувся перший в Україні політичний мітинг;
г) головні населені пункти, через які проходила акція «Українська хвиля» («живий ланцюг»);
ґ) кордони незалежної України.
4. Назвіть тогочасних видатних українських діячів. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України цього періоду?
5. Порівняй подій в Україні, Європі та світі у 1985-1991 рр.
6.Які точки зору існують щодо процесів «перебудови» в Україні(викладені у різних джерелах), дайте їм власну оцінку.
7. Визначте і проаналізуйте основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства у 1985-1991 рр. Порівняйте процеси і явища суспільного життя в Україні та інших радянських республіках в цей період, установіть спільне й особливе.
8. Які політичні реформи були здійснені за роки «перебудови»? Охарактеризуйте їхні результати й наслідки.
9. Якими, на вашу думку, були основні причини розпаду СРСР й утворення незалежної України. Наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.
10. Автори дослідження «Історія України: неупереджений погляд» В. Петровський, Л. Радченко і В. Семененко вважають, що Україна здобула самостійність способом «оксамитової» антикомуністичної, демократичної революції». Якою є ваша оцінка наведеної точки зору? Аргументуйте свою позицію.
........................................................................................................................................

21.12.22.

11 клас
Історія України
Тема уроку: Україна в період перебудови (робота з навчальними тестами)-чекаю результатів

Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;
повторити періодизацію "перебудови" (стор.133 таблиця)
повторити СРСР (30 грудня 1922- 8,25 грудня 1991 !!!);

1.Як називалася парламентська опозиція у Верховній Раді УРСР/Верховній Раді України (1990—1994 рр.)?

А
«Група 239»
Б
Народна Рада
В
Українська Гельсінська група
Г
Народний рух України

2.Яке явище економічного життя було притаманне розвитку економіки УРСР у період «перебудови»?

А
стрімке зростання сільськогосподарського виробництва
Б
хронічний дефіцит, ажіотажний попит
В
гіперінфляція, грошова реформа
Г
широка приватизація державних підприємств

3.Політика гласності в роки «перебудови» сприяла

А
запровадженню продажу товарів за картками споживача з купонами
Б
проведенню перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР
В
зростанню соціальної та національної активності українського суспільства
Г
загостренню соціально-економічної кризи, стрімкому зростанню цін

4.Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з В. Щербицьким щодо реформаторського курсу М. Горбачова?

А
засудження курсу «перебудови» та розроблення власної концепції реформування УРСР
Б
підтримка й активне впровадження в УРСР курсу М. Горбачова на демократизацію суспільного життя
В
категорична відмова від підтримки курсу «перебудови», спроби усунення М. Горбачова від влади
Г
офіційна підтримка курсу «перебудови» та фактичне блокування реформаторських кроків союзного партійного керівництва

5.Український дисидент, громадський і державний діяч. У 1958 р. заснував Українську робітничо-селянську спілку. Заарештований у 1961 р. за антирадянську діяльність і до 1976 р. перебував у мордовських таборах. У 1990—1992 рр. — голова Української республіканської партії, автор тексту Акта проголошення незалежності України. Про кого йдеться?

А
Л. Лук’яненко
Б
В. Чорновіл
В
Є. Сверстюк
Г
С. Хмара

6.У якому році православна церква святкувала тисячоліття хрещення Русі, що поклало початок релігійному відродженню в УРСР та СРСР?

А
1980 р.
Б
1985 р.
В
1988 р.
Г
1991 р.

7.Поява талонів на розподіл продуктів харчування свідчила про

А
розквіт «самвидаву»
Б
провал політики «перебудови»
В
початок епохи «застою»
Г
появу приватної власності

8.Яке питання було винесене на Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.?

А
«Чи вважаєте Ви необхідним збереження СРСР як оновленої федерації республік?»
Б
«Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»
В
«Чи погоджуєтесь Ви із забороною КПРС?»
Г
«Чи підтверджуєте Ви Угоду про створення СНД?»

9.Які події спричинили появу такого оголошення?

А
ліквідація наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Б
здійснення антитерористичної операції на сході України
В
масові виступи населення в Києві під час «революції гідності»
Г
студентські протести під час «революції на граніті»

10.У якому році відбулася подія, до якої закликав зображений плакат?

А
1988 р.
Б
1989 р.
В
1990 р.
Г
1991 р.

11.У якому році відбулися події, описані в уривку із джерела?
«Прегарним літнім днем ми почули шум під вікном нашої редакції… Виглянули — а там збираються шахтарі. Прямо із забою… Так стихійно розпочався мітинг протесту з економічними вимогами. …народ освистав і не дав говорити… першому секретарю райкому партії Лаврову. …все роздратування партією, що накопичилося за десятиліття, виплеснулося на поверхню життя шахти. …почався страйк, і наш рудник був першим серед усіх шахт Донецька».

А
1985 р.
Б
1987 р.
В
1989 р.
Г
1991 р.

12.Про яку організацію йдеться в уривку із джерела?
«…Сам факт проведення з’їзду — серйозна поразка партійного апарату. Тривалий час Україна була республікою застою, і нарешті вона сказала своє вагоме слово. Були враховані помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду без катаклізмів… З’їзд став консолідуючою силою людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій».

А
Українська робітничо-селянська спілка
Б
Українська Гельсінська група
В
Народний рух України за «перебудову»
Г
Українська республіканська партія

13.Установіть відповідність між подіями та наслідками.

1
Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР
2
«Революція на граніті»
3
Проголошення Декларації про державний суверенітет України
4
Проголошення політики «гласності»

А
Усунення з посади голови уряду УРСР В. Масола
Б
Ухвалення Закону «Про економічну самостійність»
В
Утворення парламентської опозиції — Народної Ради
Г
Відновлення правди про історичне минуле України
Д
Розпуск Комуністичної партії

14.Установіть послідовність появи понять в історії УРСР.

А
«розвинений соціалізм»
Б
політична реабілітація
В
«гласність»
Г
відбудова

15.Що із зазначеного є свідченням зростання активності українського суспільства в 1988—1989 рр.?

А
утворення Народного руху України за «перебудову»
Б
проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР
В
видання «самвидавського» журналу «Український вісник»
Г
проведення загальноукраїнського страйку шахтарів
Д
проведення акцій «живий ланцюг» на відзначення річниці Акта Злуки УНР і ЗУНР
Е
відновлення діяльності Української Гельсінської спілки
Ж
утворення Української робітничо-селянської спілки

.....................................................................................

19.12.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Робота з навчальними тестами по темі(чекаю результатів)

1. М. Хрущов у 1958 р. висунув Заходу ультиматум, щоб війська США, Великої Британії та Франції впродовж півроку були виведені з Берліна, оскільки був стурбований
А кількістю людей, які перебиралися зі Східної Німеччини до ФРН
Б кількістю військ, розташованих у західній частині Берліна
В загрозою випадкового зіткнення між радянськими військами та військами західних країн
Г ядерним арсеналом США
2. За результатами Другої світової війни країни Центрально-Східної Європи
А відновили демократію завдяки вільним виборам
Б оголосили про свій нейтралітет у протистоянні між СРСР і США й не залежали від жодної з наддержав
В потрапили в залежність від США
Г потрапили в залежність від СРСР
3. Країни, у яких насаджувалася сталінська модель соціалізму, — це
А Польща, Румунія, НДР, Болгарія
Б Польща, Югославія, Румунія, Угорщина
В Болгарія, Франція, НДР, Румунія
Г Угорщина, Італія, Польща, Румунія
4. Керівник країни, який відмовився сліпо копіювати радянську модель і впроваджував національну модель побудови соціалізму, зображений на фото
5. Установіть відповідність.
Дата
1 1949 р.
2 1953 р.
3 1956 р.
4 1968 р.
Подія
А масові заворушення в Познані
Б створення Ради економічної взаємодопомоги
В повстання в Берліні
Г «Празька весна»
Д створення «Солідарності» в Польщі
6. Установіть відповідність.
Країна
1 Польща
2 Чехословаччина
3 Росія
4 Югославія
Політичний діяч
А Вацлав Гавел
Б Йосип Броз Тіто
В Лех Валенса
Г Ніколае Чаушеску
Д Борис Єльцин
7. Прочитайте фрагмент з історичного документа.
«Якось посеред ночі наш полк підняли, нічого не пояснивши, видали нам автомати, патрони, гранати й наказали сідати в машини. Їхали довго, цілу ніч, горами. Зупинилися тільки на кордоні в Закарпатській області. Угорських прикордонників там уже не було, і наша колона без затримки поїхала далі... Разом з нами були артилеристи: до тягачів були причеплені гармати». (https://zbruc.eu/node/32744)
Описана в документі подія відбулася в
А 1948 р.
Б 1953 р.
В 1956 р.
Г 1968 р.
8. Період правління в СРСР М. Хрущова, позначений певною лібералізацією суспільного життя, називають
А антисталінізмом
Б волюнтаризмом
В «відлигою»
Г «гласністю»
9. Ліберальний угорський лідер, який прийшов до влади в 1956 р. і почав реформи, — це
А Янош Кадар
Б Матяш Ракоші
В Імре Надь
Г Ерне Гере
10. Радянський лідер М. Хрущов боявся виходу Угорщини з Організації Варшавського договору, бо це
А стало б прецедентом і прикладом для наслідування для інших країн ОВД
Б позбавило б СРСР ресурсів
В скоротило б загальну чисельність військових підрозділів країн ОВД
Г негативно позначилося б на його авторитеті лідера найбільшої соціалістичної держави
11. Зображені на карті події відбулися в
А 1945 р.
Б 1948 р.
В 1956 р.
Г 1968 р.
12. Чехословаччина перебувала під контролем СРСР до подій «Празької весни»
А 10 років
Б 15 років
В 20 років
Г 30 років
13. Александр Дубчек хотів запровадити в Чехословаччині
А «капіталізм з добрим обличчям»
Б «комунізм з добрим обличчям»
В «соціалізм з людським обличчям»
Г «капіталізм із соціалістичним обличчям»
14. Установіть відповідність.
Поняття
1 самоврядний соціалізм
2 «соціалізм з людським обличчям»
3 «оксамитова» революція
4 «шокова терапія»
Визначення
А безкровне повалення комуністичного режиму
Б різновид соціалізму, що передбачав застосування ринкових механізмів в економіці, передання підприємств в управління трудовим колективам, існування дрібної приватної власності, ліберальний порядок в'їзду та виїзду з країни
В життєво необхідні, хоча й болісні реформи, спрямовані на оздоровлення економіки
Г спроба поєднати соціалізм з демократією, наблизити його до потреб особистості
Д політика перетворень, спрямована на оновлення життя країни, що передбачає «гласність» і демократизацію суспільного життя
15. Установіть відповідність.
Політичний діяч
1 Александр Дубчек
2 Йосип Броз Тіто
3 Лех Валенса
4 Вацлав Гавел
Характеристика
А лідер «оксамитової» революції
Б лідер незалежної профспілки «Солідарність»
В лідер Руху неприєднання
Г лідер «Празької весни»
Д лідер «перебудови» і «гласності»
16. Політик, який був президентом двох держав, — це
А Йосип Броз Тіто
Б Лех Валенса
В Вацлав Гавел
Г Михайло Горбачов

....................................................................................................

16.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Практичне заняття «За живе...» Непоправні наслідки Чорнобильської трагедії
На основі знань за матеріалом підручника та додаткового матеріалу, дайте відповідь на питання :
1) Чому усунення наслідків аварії вимагало, крім значних матеріальних затрат, ще й героїчних дій ліквідаторів?
2) Які наслідки Чорнобильської аварії для України?
3) Які уроки Чорнобильської катастрофи
Ознайомтесь з матеріалами до уроку
Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (та чи можна так сказати?), вибухи були не ядерними, а хімічними — наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі містилося близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в атмосферу після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросимі. Оскільки рушієм Чорнобильської АЕС були графітно-водні реактори, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в реакторі залишилося близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня. Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. їх просто не попередили про особливості ситуації. Як наслідок — радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів. Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Усі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалося врятувати нас від справді серйозної катастрофи — сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії.
Зруйнований реактор на Чорнобильській АЕС
Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опромінені, близько 155 тис. кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км — сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору.
Уряд СРСР, очевидно, намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею засекречувати проблеми. Та не вдалося... Наступного дня у Швеції відзначили аномальне підвищення рівня радіації. Так було визначено, що в Україні сталося щось жахливе. Перше офіційне повідомлення в СРСР зробили аж 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже не повідомлялося про масштаби проблеми. Склалося враження, що загрози немає, а проблема локальна. Всі іноземні ЗМІ розповідали про небезпеку, викликану Чорнобильською аварією, а радянські майже нічого про це не говорили. Хоча саме в цей час у всіх містах СРСР готувалися паради і демонстрації на честь 1 Травня. Як чиновники пояснювали пізніше, вони не хотіли спричинити паніку серед населення. Хоча в Києві, наприклад, в день, коли на вулиці міста вийшли тисячі людей, рівень радіації перевищував фоновий у кілька десятків разів.
Після катастрофи станція не працювала близько 6 місяців. За цей час територію дезактивували, спорудили саркофаг, який накрив 4-й енергоблок. А потім знову ввели в дію 3 енергоблоки, які ще залишились.
Дефекти конструкції були результатом спішного будівництва, яке проголосили ударною комсомольською будовою. Намагання вгодити радянській верхівці призвело до зниження якості робіт. Окрім того, реактор не пройшов усіх необхідних випробувань. Уже 1983 року були виявлені певні несправності, однак їх вирішили проігнорувати.
Спочатку евакуацію планували провести 26 квітня, однак уряд СРСР її затримав (можливо, сподівались, що обійдеться). Але це було помилкою. У цей день вітер дув у напрямку Прип’яті, котра знаходилась всього за 4 км від станції. Сосновий бір, який ріс між двома пунктами, перетворився на рудий ліс через вплив радіації. Причому — сосна починає гинути при дозі 10 Гр, а людині достатньо всього 4 Гр.
Аби пришвидшити евакуацію, жителям сказали, що це тимчасовий захід, тому в зоні залишилися майже всі їхні особисті речі. При цьому не пролунало й слова про рекомендації, які допомогли б зменшити вплив радіоактивного випромінювання на здоров’я.
Після аварії з 30-кілометрової зони відчуження вивезли 115 тис осіб. Однак, оскільки ураження також охопило землі Росії та Білорусі, сумарна кількість людей, котрі позбулися своїх домівок, сягала 220 тис. осіб.
Хоча Чорнобильська катастрофа вважається трагедією українською (унаслідок аварії постраждали 12 областей України), офіційні дані свідчать, що 70% радіації отримала Білорусь: постраждала п’ята частина сільськогосподарських територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитоподібної залози. У білорусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає понад 4 000 кв. км.
Однак радіоактивна хмара пішла ще далі та зачепила навіть схід США. Радіоактивні дощі були зафіксовані в Ірландії.
До сьогоднішнього дня фахівці сперечаються про кількість жертв аварії. Наразі офіційно визнано 64 підтверджені смертельні випадки через ураження радіацією. Неофіційна статистика повідомляє про більш ніж 15 тис. людей, постраждалих унаслідок аварії. А взагалі лікарі говорять про лавиноподібне збільшення показників смертності серед населення, яке потрапило під вплив радіації: у 1987 році кількість жертв сягала 2 тис., а в 1995 р. їх налічувалося вже близько 37,5 тис. В основному це були люди з хворобами, про які в той час радянські лікарі й не знали: тиреоїдит, гіпотиреоз, гіпертиреоїдизм. У жителів забруднених районів, а також у всіх, хто брав участь в ліквідації наслідків аварії, виявили схильність до катаракти, серцево-судинних захворювань, зниження імунітету.
Зараз вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою, викликаною викидом радіоактивних речовин в Чорнобилі, є рак щитоподібної залози та лейкемія.
Наприкінці 1986 року реактор накрили спеціальним «саркофагом» задля запобігання розповсюдженню радіоактивних часток. Укриття було збудоване добровольцями та мобілізованими солдатами, яких пізніше назвуть ліквідаторами. За весь час будівництва «саркофага» їх налічувалося близько 600 тис. осіб з усього тодішнього СРСР.
15 грудня 2000 р.Чорнобильську АЕС було закрито.
У 2012-2017 рр. над четвертим енергоблоком звели нове укриття.
................................................................................................................................

14.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Проголошення Україною незалежності

Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;
повторити періодизацію "перебудови" (стор.133 таблиця)
повторити СРСР (30 грудня 1922- 8,25 грудня 1991 !!!);
Працюємо над матеріалом параграфу 19 (п.4,5,6)!!! за планом:

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО

1. Проголошення незалежності України (пар.19, п.4)
16 липня 1990-
літо 1990-літо 1991- (перелічити документи)
24 серпня 1991-Акт проголошення незалежності України

Повторити і порівняти:
Декларація про державний суверенітет України
(пар.18, п.7-хронологія подій та робота з документом)
1990-1994-
1990 -"парад суверенітетів"-
16 липня 1990 - прийнято Декларацію про державний суверенітет України (характеристика документу, стор.151-152)

26 серпня 1991-
30 серпня 1991-
4 вересня 1991-
28 січня 1992-
осінь 1991-

2. Референдум 1 грудня 1991 р. та вибори Президента України (п.5)
а)
1 грудня 1991 р.-
1 грудня 1991 р.-
1991-1994-

8 грудня 1991-

б) Причини розпаду СРСР(стор.163-ознайомитися+ документ стор.164-працюємо усно)

3.Міжнародне визнання незалежності України
(п.6-перелічити держави, які визнали Україну, дотримуючись хронології)
2 грудня 1991-

10 грудня 1991-
30 січня 1992-
10 березня 1992-
1998-
1 листопада 1991-

Обовязково познайомтесь з висновками на стор. 165-166

Д/З: опрацювати параграф 19 (4,5,6,), за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;
......................................................................................................................................................

12.12.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Практичне заняття: Вплив політичних процесів у СРСР на розвиток країн Центрально-Східної Європи

Пригадати: Якими були результати Другої світової війни для народів Центрально-Східної Європи? У чому полягала сталінська модель соціалізму?
Повторити періодизацію розвитку країн Центрально-Східної Європи в 1945—1991 рр; А, також, суспільно-політичне життя в СРСР у: 1) 1945—1953 рр.; 2) 1953—1964 рр.; 3) 1964—1985 рр.; 4) 1985—1991

Завдання: 1.Працюємо з фактичним матеріалом, читаємо документи за зазначеним планом.
2.Після прочитання всього матеріалу, обираємо один з пунктів плану, записуємо його назву у зошит і даємо письмову відповідь на запитання і кінці цього пункту
1. ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ СРСР у 1945—1953 рр.
Радянський народ, який переніс тягар труднощів воєнного часу, сподівався, що після перемоги його життя зміниться. Проте ці Проте ці сподівання не здійснилися. Режим не збирався йти на поступки. Офіційно радянська пропаганда наполегливо поширювала думку, що війна виграна лише завдяки геніальності «найвеличнішого полководця Й. Сталіна».
Усі процеси в житті країни пояснювалися словами з Державного гімну СРСР: «Нас виростив Сталін на вірність народу, на працю й на подвиги нас надихнув».

Навколо Й. Сталіна сформувалося коло найближчих прибічників, до якого належали Л. Берія, Л. Каганович, А. Жданов, В. Молотов, К. Ворошилов. За роки війни до нього приєдналися М. Хрущов, М. Вознесенський, Г. Маленков, О. Кузнецов, М. Суслов, А. Андріянов. У післявоєнний період, побоюючись ослаблення своєї влади, Й. Сталін ужив заходів щодо обмеження впливу військових на суспільно-політичне життя країни. К. Рокоссовського відправили на посаду міністра оборони до Польщі, маршала авіації О. Новікова заарештували, розпочали підготовку процесу проти Г. Жукова. Проте через деякий час Й. Сталін припинив процес проти «маршала перемоги», як називали Г. Жукова, і відправив його командувати військовим округом.
У 1946—1948 рр. вийшли постанови Комуністичної партії, якими запроваджувався жорсткий ідеологічний контроль за діяльністю творчої інтелігенції. Відбувалися пропагандистські кампанії з викриття впливу західної «буржуазної ідеології». Будь-який вияв самостійності та оригінальності у творчості композиторів, кінорежисерів, письменників, художників засуджувався владою як відступ від комуністичної ідеології.
У 1949 р. Й. Сталін санкціонував «Ленінградську справу» проти представників вищого партійно-державного керівництва. Головними звинуваченими в ній проходили О. Кузнецов, М. Вознесенський, М. Родіонов, П. Попков. Усіх їх засудили до страти. У 1954 р. Верховний суд СРСР реабілітував звинувачених за«ленінградською справою», більшість із них посмертно.
У 1953 р. в СРСР викрили «терористичну групу» лікарів, які обслуговували вище державне керівництво. Більшість звинувачених складали особи єврейської національності, що спричинило хвилю антисемітизму в країні. Дружин «ворогів народу» також заарештовували, їхніх дітей звільняли з роботи, виключали з партії та комсомолу. Через два місяці газети повідомили: «Перевірка показала, що звинувачення є помилковими, а документальні дані, на які спиралися працівники слідства, непереконливими».
У цей період у СРСР тривала кампанія «боротьби проти безродного космополітизму». Серед постраждалих були актор і режисер С. Міхоелс, поет П. Маркіш. Космополітом могли оголосити будь-яку людину, яка цікавилася західним мистецтвом. У цій та інших кампаніях післявоєнних років цілеспрямовано морально й фізично знищувалися відомі діячі культури. Постраждалих налічувалося десятки тисяч. Серед найгучніших були переслідування письменника О. Фадеева за роман «Молода гвардія», філософа Г. Александрова за «Історію західноєвропейської філософії», кінорежисера С. Ейзенштейна за фільм «Іван Грозний», поетеси А. Ахматової та письменника М. Зощенка. Композиторів Д. Шостаковича і С. Прокоф’єва звинувачували в безідейності й формалізмі в музиці. У науці «народний» академік Т. Лисенко за підтримки Й. Сталіна заборонив такі напрями, як квантова фізика, теорія ймовірності, статистичний аналіз у соціології, генетику, кібернетику тощо. «Лисенківщина» в науці стала складовою «ждановщини», як називали політику в ідеологічній сфері СРСР у післявоєнний період за ім’ям секретаря ЦК ВКП(б) з ідеології А. Жданова.
ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ
Дослідник сталінізму Д. Волкогонов про суспільно-політичну ситуацію в післявоєнному СРСР
...Вітер свободи, народного торжества. Перемоги, яка дісталася ціною мільйонних жертв, породжував смутну подію. Люди хотіли жити краще. Без страху... Ні, Сталіна, як і раніше, шанували, славили, підносили, але водночас вірили, що не буде більше насильства, нескінченних кампаній, постійних жорстких нестач найнеобхіднішого, які стали однією з рис радянського способу життя.
Сталіна ж, навпаки, перемога переконала в непохитності всіх створених державних і громадських інститутів, глибокій життєздатності системи, правильності внутрішньо- і зовнішньополітичного курсу. Він дав незабаром зрозуміти, що у внутрішньому плані в країні все залишиться без змін.
Сталін давно вже, як французький «король-сонце», ототожнював себе з державою, суспільством, партією. Голова Ради Народних Комісарів уже звик до того, що говорив від імені народу, вказував йому шляхи в цілковитій впевненості, що ощасливлює його. Що величніша держава, то вище її керівник. Війна висунула СРСР на найвищі рубежі у світі. І для Сталіна це було найвище його піднесення...
Які особливості післявоєнної ситуації в суспільно-політичному житті СРСР визначив дослідник?
Ще одним злочином сталінізму цього періоду стало оголошення цілих народів зрадниками та їх депортація з етнічних земель до віддалених районів Сибіру, Казахстану й Середньої Азії. За звинуваченнями у зраді депортували німців Поволжя (400 тис. осіб), кримських татар (200 тис. осіб), чеченців (400 тис. осіб), інгушів (100 тис. осіб), калмиків (140 тис. осіб), карачаївців (80 тис. осіб) та балкарців (40 тис. осіб). Протягом наступних десяти років представники депортованих народів були позбавлені будь-яких прав.
Репресивна політика влади в 1945—1953 рр. мала на меті зміцнення тоталітарного режиму в країні й посилення ідеологічної одноманітності в суспільстві.Одночасно із цим вона уточнювала, що сталінізм не здатний утримувати владу в країні звичайними методами.
1. Визначте характерні риси суспільно-політичного життя в СРСР у 1945—1953 рр.
2. У чому полягав вплив тогочасного СРСР на процеси, які в цей період відбувалися в країнах Центрально-Східної Європи? Наведіть приклади цього впливу.
.........................

2. ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ СРСР у 1953—1964 рр.
Боротьба за владу, яка розпочалася у вищому керівництві СРСР після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р., завершилася перемогою Микити Хрущова. Період його перебування при владі здобув назву «відлига». У суспільно-політичному житті СРСР розпочалася десталінізація.
У широкому розумінні це було позбавлення крайнощів сталінізму в політичній, суспільній, економічній і духовній сферах життя, у вузькому — критика «культу особи» Й. Сталіна. Більшість дослідників поділяє десталінізацію на три етапи.
Перший етап (весна 1953 — 1956 рр.) відбувався дуже обережно, а елементи сталінської політики залишалися на панівному місці в політичній практиці. Перші амністії щодо ув’язнених оголосили через три місяці після смерті Й. Сталіна. Одночасно строки покарання засудженим за контрреволюційну діяльність скоротили. У вересні 1953 р. ліквідували особливу нараду МВС та військові трибунали військ МВС, які були інструментами масових чисток і терору.
Ім’я Й. Сталіна менше згадували в офіційних документах і пресі. У 1954 р. було засуджено керівників МДБ СРСР, які сфабрикували «ленінградську справу», а її учасників реабілітовано.
Другий етап (1956—1961 рр.) розпочався після XX з’їзду КПРС, де М. Хрущов уперше з трибуни засудив «культ особи» Й. Сталіна й пов’язану з ним політику в країні. Однак цей етап десталінізації був непослідовним і мав досить обмежений характер. Поряд із критикою особи Й. Сталіна М. Хрущов наголошував на загалом позитивній ролі Й. Сталіна в історії партії та держави. Рішення, які приймалися в період «ждановщини», вважав «правильними у принципі». Критиці було піддано лише особу Й. Сталіна, а не створений ним режим влади.
У цей період повністю реабілітували багатьох керівників партії та держави, воєначальників, письменників. Зокрема, серед реабілітованих були український драматург М. Куліш, кінорежисер О. Довженко, письменники В. Еллан-Блакитний, В. Чумак, І. Микитенко та інші. Із місць ув’язнення звільнили сотні тисяч репресованих у 1930—1950 рр. громадянУ 1957 р. влада відновила Кабардино-Балкарську, Чечено-Інгуську, Калмицьку й Карачаєво-Черкеську АСРР. Однак німецьке населення Поволжя, кримських татар, виселених осіб вірменської, грецької, болгарської та інших національностей офіційно не реабілітували.
ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ
Із праці французького історика Ф. Дюрозеля «Історія дипломатії від 1919 р. до наших днів»
...Хрущов виїхав до США у вересні 1959 р. ...Для Хрущова організували турне через усі Сполучені Штати. У тому турне він показав свою імпульсивну вдачу, переходячи від жартів до погроз. Критикував профспілкових керівників. Засудив виставу «Френч-Капкан», показану йому в Голлівуді, а оглядаючиплантації кукурудзи, висловив бажання повсюдно сіяти її в Радянському Союзі, і заявив у Петербурзі після відвідин сталеливарних заводів: «Я приїхав подивитися, як живуть раби капіталізму. Що ж, мушу визнати, що живуть вони непогано».
Які риси характеру М. Хрущова можна визначити за наведеним уривком?
Третій етап десталінізації (осінь 1961 — осінь 1964 рр.) започаткував XXII з’їзд КПРС, де з новою силою пролунала критика «культу особи». Вона була спрямована проти колишніх вищих посадовців доби Й. Сталіна й одночасно тих, хто тепер заважав посиленню влади М. Хрущова. Відповідальними за численні масові репресії та інші зловживання владою він оголосив В. Молотова, К. Ворошилова, Г. Маленкова та Л. Кагановича.
За рішенням XXII з’їзду КПРС саркофаг із труною Й. Сталіна прибрали з мавзолею на Красній площі. У країні закривалися музеї, присвячені Й. Сталіну, демонтували пам’ятники вождю, його ім’я усувалося з назв фабрик, заводів, колгоспів та інших установ.
Проте і в цей період влада діяла непослідовно. Так, 600 учасників підпілля на західноукраїнських землях, амністованих раніше, знову повернули до відбуття покарання.
У період «відлиги» лібералізація відбувалася в різних сферах суспільно-політичного життя. СРСР дозволив своїм громадянам іноземний туризм. Розпочали роботу міжнародні московські кінофестивалі. Поновилося видання журналу «Иностранная литература», за яким радянські читачі могли знайомитися з творами світової літератури. Поряд із цим почали виходити літературно-художні журнали «Молодая гвардия», «Наш современник», «Юность», «Москва» тощо. Значний авторитет мав журнал «Новый мир», головним редактором якого був письменник і поет О. Твардовський. За найбільш вагомі досягнення в науці, техніці, літературі й мистецтві було запроваджено Ленінську премію.
Незважаючи на обмежений і непослідовний характер, лібералізація суспільно-політичного життя помітно вплинула на СРСР і країни «соціалістичного табору».
Зовнішня політика СРСР у цей період досить помітно змінилася. Вона стала більш відкритою і передбачуваною. Однак волюнтаризм М. Хрущова мав на неї, як і на внутрішню політику, помітний вплив. У 1959 р. М. Хрущов здійснив перший візит до США. Було нормалізовано відносини з Югославією. Одночасно із цим загострилися відносини з Китаєм, керівництво якого засудило критику «культу особи» Й. Сталіна в СРСР.
1. Визначте явища, які характеризували суспільно-політичне життя СРСР у 1953—1964 рр. 2. Поясніть термін «десталінізація».
3. У чому полягав вплив СРСР на процеси, які відбувалися в тогочасних країнах Центрально-Східної Європи? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.
...............
3. ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ СРСР у 1964—1985 рр.
У жовтні 1964 р. звинуваченого у волюнтаризмі й суб’єктивізмі М. Хрущова звільнили з усіх посад і відправили на пенсію. Новим лідером партії став Леонід Брежнєв — представник післясталінського покоління партійно-державного керівництва.Спочатку Л. Брежнєв дотримувався засад колегіального керівництва. Проте радянська командно-адміністративна система не могла існувати без вождя. У 1970-х рр. прикметною рисою політичного життя СРСР стало формування «культу особи» Л. Брежнєва. Особа Генерального секретаря партії прославлялася і звеличувалася. Книжкові крамниці країни заповнили мемуари «Мала земля», «Відродження», «Цілина», написані начебто Л. Брежнєвим. Він був нагороджений 220 радянськими і закордонними орденами, мав чотири зірки Героя Радянського Союзу й одну — Героя Соціалістичної Праці, орден «Перемоги». При цьому вся країна знала, що члени родини Генерального секретаря причетні до кримінальних справ, корупції тощо.
В ідеологічній сфері за Л. Брежнєва відбувалася фактична реабілітація сталінізму. Методи здійснення індустріалізації, колективізації, поразки початкового етапу війни виправдовувалися. Сталінські репресії не згадувалися. У 1979 р. Л. Брежнєва оголосили Маршалом СРСР. Він заявив про спільність інтересів партії та армії.
У політичному житті СРСР у період «застою», як пізніше назвали цю добу, за характеристикою західних дослідників, запанував «інституційний плюралізм» — вищі органи представляли владні інститути й громадські організації, навіть інтереси союзних республік. У 1977 р. в СРСР з’явилася нова Конституція СРСР. Її називали конституцією «розвиненого соціалізму». Ця нова ідеологема використовувалася в роки «застою» партійними пропагандистами як визначення тогочасного періоду розвитку СРСР. Фактично вона приховувала утопічність будівництва комунізму як мети розвитку країни. Конституція мала суто декларативний характер. Її положення не супроводжувалися державними гарантіями й механізмами реалізації проголошених прав і свобод.
У 1960 — середині 1980-х рр. формою опору радянській системі став дисидентський рух. Він уособлював протест небайдужої частини радянського суспільства посиленню консервативних і неосталіністських тенденцій у житті країни.
У зовнішній політиці керівництво СРСР намагалося покращити відносини з провідними державами світу. У відносинах із країнами «соціалістичного табору» продовжувалася політика диктату й втручання в їхні внутрішні справи. Так, у 1968 р. під гаслом «захисту завоювань соціалізму» СРСР ініціював придушення «Празької весни» в Чехословаччині.
1. Які нові явища в політичному житті СРСР з'явилися в цей період?
2. Наведіть приклади, що підтверджують характеристику політики СРСР щодо країнЦентрально-Східної Європи в цей період.
.........
4. ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ СРСР у 1985—1991 рр.
У березні 1985 р. в ситуації політичної, економічної і соціальної кризи до влади в партії прийшов Михайло Горбачов, який представляв реформаторські сили у вищому керівництві СРСР. Розпочався період, який увійшов в історію СРСР як «перебудова». За задумом реформаторів із вищого керівництва КПРС (М. Горбачов, О. Яковлев, Е. Шеварнадзе), вона мала оновити всі сфери життя радянського суспільства.
У суспільному житті країни в цей період визначальною стала «гласність». Вона полягала в наданні громадянам можливостей говорити правду, не боячись наслідків, отримувати достовірну інформацію про діяльність партійних і державних органів, дізнаватися правду про минуле своєї країни. Величезну роль у її розвитку відіграли засоби масової інформації, які оприлюднювали раніше недоступні громадськості матеріали. Завдяки цьому відкрилося чимало прихованих сторінок радянського минулого. У 1990 р. з’явився закон «Про пресу», який проголосив недопущення цензури і свободу преси.
ДОКУМЕНТИ РОЗПОВІДАЮТЬ
Дослідник О. Субтельний про особливості політичного розвитку СРСР у період «застою»
...Росіянин Леонід Брежнєв, як і його попередник Хрущов, прийшов до влади, маючи тісні зв'язки з Україною. На відміну від поривчастого і непоступливого Хрущова, обережний Брежнєв поширював свій вплив, забезпечуючи своїй політиці підтримку радянської олігархії та гарантуючи цій еліті стабільне становище. Відтак його 18-річне перебування при владі позначили консервативні тенденції, хоча вже більше не тоталітаристські (відомий радянолог Мерл Фейнсод дав повільному відступові радянського режиму від сталінізму химерну назву «Закон зменшення диктаторів»), зате виразно авторитарні. Але якщо влада застосовувалася тепер стриманіше, ніж за Сталіна, вона й надалі, поза всяким сумнівом, зосереджувалася в руках партії і вживалася з метою поширення радянської могутності за кордоном і забезпечення цілковитого контролю в самій країні...
Як автор джерела визначив нові риси в політичному житті СРСР у 1964—1985 рр.?
Розпочалося здійснення політичних реформ. Відповідно до нового виборчого закону, у 1989 р. на альтернативній основі відбулися вибори делегатів на І з’їзд народних депутатів СРСР. Із 250 депутатів лише 100 осіб представляли КПРС. У країні з’явилися новий постійний законодавчий орган — Верховна Рада СРСР та Комітет конституційного нагляду, що здійснював контроль за дотриманням законності. У березні 1990 р. статтю 6 Конституції СРСР, що закріплювала панівне становище КПРС, було скасовано. У той самий час у країні запровадили посаду президента. М. Горбачов став першим (і останнімпрезидентом СРСР.
У 1990 р. в радянських республіках активізувався національно-визвольний рух. Навесні-влітку Литва, Латвія, Естонія, Росія, Україна та інші радянські республіки прийняли декларації про державний суверенітет. Негативним проявом національних рухів стало виникнення міжнаціональних конфліктів. Криваві сутички відбулися в Нагорному Карабаху, Сумгаїті та Фергані.
У березні 1991 р. відбувся всесоюзний референдум із питання збереження СРСР. За це висловилися 70 % учасників, проте подальша доля СРСР залишалася неясною. Робота над новим союзним договором унаочнила існування між керівниками республік і центром суттєвих суперечностей.
19—21 серпня 1991 р. представники консервативних сил, які хотіли зберегти давні порядки і СРСР, здійснили спробу державного перевороту. Він зазнав невдачі. КПРС було заборонено, активізувалися демократичні перетворення. 23 серпня — 1 вересня 1991 р. незалежність проголосили Естонія, Латвія, Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан і Киргизстан. Стало зрозумілим, що підписання нового союзного договору не відбудеться.
8 грудня 1991 р. в Білоруській урядовій резиденції в Біловезькій пущі представники Білорусі (С. Шушкевич), Росії (Б. Єльцин) та України (Л. Кравчук) прийняли заяву, що «Союз СРСР як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування». Одночасно вони підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 25 грудня 1991 р. М. Горбачов склав свої повноваження президента СРСР.
У зовнішній політиці в період «перебудови» СРСР на перше місце поставив загальнолюдські цінності й припинив втручатися в життя країн Центрально-Східної Європи. Це дозволило завершити період «холодної війни» і розпочати подолання наслідків конфронтації між Заходом і Сходом.
1. Як змінилося суспільно-політичне життя СРСР у 1985—1991 рр.?
2. Про розпад СРСР американський політолог
З. Бжезинський писав: «Подібно до багатьох попередніх імперій, Радянський Союз урешті решт розпався на фрагменти, ставши жертвою не стільки прямої військової поразки, скільки дезінтеграції, прискореної економічними і соціальними напруженнями». Поясніть, як ви розумієте цю думку. Наведіть факти, що її підтверджують або спростовують.
4. Наведіть приклади впливу змін, що відбувалися в цей період в СРСР, на події у країнах Центрально-Східної Європи.

....................................................................................................... ......................................

09.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Проголошення Україною незалежності
(події, які передували проголошенню незалежності)

Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;
повторити періодизацію "перебудови" (стор.133 таблиця)
повторити СРСР (30 грудня 1922-грудень 1991);
Працюємо над матеріалом параграфу 19(п.1,2,3.)!!! за планом:

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО

1.Провал спроб збереження СРСР (пар.19, п.1-працюємо з хронологією)
17 жовтня 1990-
20 листопада 1990-
23 листопада 1990-
17 березня 1991-
Новоогарьовський процес-
20 серпня 1991-

2.Створення Автономної Республіки Крим !!! (п.2-причини, події!!!)
листопад 1990-
20 січня 1991-
12 лютого 1991-

3.Спроба державного перевороту в СРСР та Україна (п.3)
19 серпня 1991-
20-21 серпня 1991-
22 серпня 1991-

Ознайомтесь з висновками на стор. 165-166

Д/З: опрацювати параграф 19, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

......................................................................................................................

07.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Декларація про державний суверенітет України. Політична конфронтація восени 1990 р.

Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;
повторити періодизацію "перебудови" (стор.133 таблиця)

Працюємо над матеріалом параграфу 18 за планом:

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО

1. Основні положення Декларації про державний суверенітет України
(пар 18, п.7-попрацюйте з документом стор.152 і коментарем до неї)
3 серпня 1990 - "Закон про економічну самостійність України"
18 липня 1990-Л. Кравчука обрано Головою ВР УРСР

2.Політична конфронтація восени 1990. "Революція на граніті"(п.8-хронологія подій)

червень 1990-
11липня 1990-
1 березня 1990 -перша конференція Демократичної платформи
грудень 1990 - утв. Партії демократичного відродження України(ПДВУ)
2-17 жовтня 1990 -"революція на граніті"
кін.1990 - розстановка нових політичних сил:...

3. Релігійне відродження (п.9- працюємо самостійно, хронологія подій)

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО

Ознайомтесь з висновками на стор. 157
Д/З: опрацювати параграф 18, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

.........................................................................................................................

05.12.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Країни Центрально-Східної Європи в 1990 -х рр.- на поч.ХХІ ст.

Повторити:
пар.3, п.1,2
ознаки холодної війни(стор.15, схема)
Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин;
повторити основні поняття теми: біполярний світ, "холодна війна", конфронтація, країни "соціалістичного табору
Працюємо над темою параграфу 12 за планом(у формі таблиці, зразок стор. 116):
зверніть увагу, структура таблиці змінилася !!!

І.Особливості розвитку країн регіону 1970-1980 (за запитаннями 1-3 перед пар.11-усно)
1).Польща(пар.12, п.1, робота в таблиці;особливо хронологія, виділені факти)
2).Угорщина (п.2)
3).Болгарія (п.3)
4).Румунія (п.4)
5).Чехія і Словаччина (п.5)
1 вересня 1992-
1 січня 1993-

6).Югославія (п.6)
Причини розпаду!!! (стор.114)

Перевірте, чи не пропустили ви особливо важливі події?
червень 1956- в Польщі...
жовтень 1956-в Угорщині...
1968 - "Празька весна"...
1948(параграф 9)-в Югославії
1968-1971- в Югославії...

Ознайомтесь з висновками на стор. 115
Д/З: опрацювати параграф 12, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми та хронологією;
завершити роботу на контурній карті стор.5
...........................................................................................................................................

02.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Зростання громадської активності українського суспільства.
Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;
повторити періодизацію "перебудови" (стор.133 таблиця)

Працюємо над матеріалом параграфу 18 за планом:
1.Політика "гласності" її вплив на суспільство (пар.18, п.1, 2-опрацювати довільно)
2.Діяльність неформальних організацій. Формування багатопартійності (п.3-6-хронологія подій, можна у таблиці)
ДАТА / НАЗВА ОРГАНІЗАЦІЇ, МЕТА, ДІЯЧІ

Ознайомтесь з висновками на стор. 157
Д/З: опрацювати параграф 18, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;
..........................................................................................................................................

30.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;
повторити періодизацію "перебудови" (стор.133 таблиця)

Працюємо над матеріалом параграфу 17 за планом:
1. Спроби впровадження ринкових відносин (пар.17, п.1)
а) спроби реформування економіки
Ринкова економіка(визначте поняття)-
- легалізація приватної діяльності(близько 30 видів виробництв товарів і послуг);
-розвиток кооперативного сектору та індив. трудової діяльності;
-стрімке зростання цін та сектору тіньової економіки;
-оренда землі до 50 років(але обмеження і перешкоди у діяльності колгоспів та
особистого господарства);
-залучення кредитних ресурсів на Заході;
-законодавче закріплення моделі регульованої ринкової економіки(1990)
б) поглиблення економічної кризи(стор.140-вибрати факти, які це підтвердять)
-
-

2. Погіршення соціального становища.Шахтарський страйк (п.2,3, схема
стор.142-уважно прочитати)
липня 1989-

3.Конституційні реформи(п.4-працюємо з хронологією)
червень-липень 1988-
березень 1989-
травень-червень 1989-
весна 1990-
15 березня 1990-
березень 1990-

За бажанням, можна, дати письмову відповідь на запитання стор.145, завд.14

Ознайомтесь з висновками на стор. 144-145
Д/З: опрацювати параграф 17, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

.........................................................................................................................................

28.11.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Особливість розвитку країн Центрально-Східної Європи 1970 - 1980-х рр.

Повторити:
пар.3, п.1,2
ознаки холодної війни(стор.15, схема)
Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин;
повторити основні поняття теми: біполярний світ, "холодна війна", конфронтація, країни "соціалістичного табору
Працюємо над темою параграфу 11 за планом(у формі таблиці, зразок стор. 103):
зверніть увагу, структура таблиці змінилася !!!

І.Особливості розвитку країн регіону 1970-1980 (за запитаннями 1-3 перед пар.11-усно)
1).Польща(пар.11, п.1, робота в таблиці;особливо хронологія, виділені факти)
ОСОБЛИВА УВАГА!!!-найбільше матеріалу-ЧОМУ?
ПЕРЕБУДОВА(стор.97)-
ПЕРІОДИЗАЦІЯ історії Польщі( стор.98-повторити)

2).Угорщина (п.2)
3).Болгарія (п.3)
4).Румунія (п.4)
5).Чехословаччина (п.5)
"Хартія-77"-
осінь 1989-"оксамитова революція"-
1990-ЧСФР !!!

6).Югославія (п.6)
1980-
1981-автономний край Косово...
Слободан Мілошевич-
1990-

Перевірте, чи не пропустили ви особливо важливі події?
червень 1956- в Польщі...
жовтень 1956-в Угорщині...
1968 - "Празька весна"...
1948(параграф 9)-в Югославії
1968-1971- в Югославії...

Ознайомтесь з висновками на стор. 103
Д/З: опрацювати параграф 11, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми та хронологією;
завершити роботу на контурній карті стор.5
..................................................................................................................................................

25.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Початок "перебудови" в СРСР і УРСР

Перед розглядом даної теми, необхідно:
повторити періодизацію історії України повоєнного часу;
пригадати прізвища партійно-державного керівництва УРСР відповідного періоду;

Працюємо над матеріалом параграфу 16 за планом:

1.Періодизація «Перебудови» (пар.16, п.1,2)
а) Зміни в партійно-державному керівництві((п.1, повторити з періодизації)

б) Періодизація "перебудови"(п.2, стор.133 таблиця)
Перенести таблицю в зошит, щоб запам’ятати рамки періодів і процеси, які відбувалися в цей час в СРСР та Україні;

в) Перші заходи політики перебудови (п.2 - необхідно виділити і записати скорочено в зошит ці перші кроки і спробувати оцінити їх ефективність і доцільність +,-).
Працюючи, орієнтуйтеся за абзацами.

3.Чорнобильська катастрофа та її наслідки(п.3)

Про цю подію, я сподіваюсь, ви знаєте найбільше.

Уважно перечитайте пункт, зробіть його хронологію.

26 квітня 1986-

15 грудня 2000-

4.Заходи політичної реформи(п.4,-перелічити заходи,орієнтуватися на виділене, пояснити нові поняття, запам’ятати)

-гласність

-відновлення ролі Рад

-внутріпартійна демократія

-законність

-підвищення соціальної активності народу

-оновлення керівних кадрів

-плюралізм

- ліквідація цензури

5. Початок економічних реформ(п.5)

Перелічити реформи, опираючись на хронологію подій

Листопад 1986-Закон «Про індивідуальну трудову діяльність»

Червень 1987-

30 червня 1987-

Попрацюйте над запитаннями (стор.138) з 7 по 11. Підготуйте короткі усні відповіді на запитання, які для вас особливо цікаві.

Ознайомтесь з висновками на стор. 138
Д/З: опрацювати параграф 16, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

.........................................................................................................
23.11.22
11 клас
Історія України
Тема уроку: Узагальнення за розділом 3. Україна в період загострення кризи радянської системи.

І.Робота з поняттями і термінами(повторіть- усно)
• Поясніть поняття й терміни: «реформи Олексія Косигіна», доба «застою», «розвинений соціалізм», номенклатура, системна криза, розряджання міжнародної напруженості, Гельсінська угода, дефіцит.
ІІ. Робота з історичними персоналіями
• У якій галузі і чим відзначився-перевір себе (усно)
1. Михайла Брайчевського.
2. Івана Дзюби.
3. Василя Симоненка.
4. Петра Шелеста.
5. Володимир Щербицького.
6. Івана Миколайчука.
7. Сергія Параджанова.
8. Платона Майбороди.
9. Євгенії Мирошниченко.
10. Анатолія Солов’яненка.
11. Миколи Амосова.
12. Олега Антонова.
ІІІ.Завдання( письмово: номер питання і відповідь)
1. У який період було прийнято документ, уривок з якого наведено нижче?
«Стаття 6. Керівною і спрямувальною силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу..

Стаття 10. Основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності».
2. Про кого йдеться в уривку статті?
«...У квітні 1973-го з’явилась... погромна рецензія на його книжку «Україно наша Радянська» у журналі «Комуніст України». Після цього його вивели з Політбюро (через помилки у проведенні «ленінської національної політики»), позбавили державної посади й відправили на пенсію».
3. Хто автор листа?
«Ми, присутні на судовому засіданні в справі В. М. Чорновола, побачили, що суд... свого обов’язку не виконав. Він проводився некваліфіковано й необ’єктивно. Його вирок перебуває в разючій невідповідності до матеріалів слідства і звинувачення і скидається на особисту помсту, розправу наділених владою осіб над людиною, що по-інакшому думає...»
4. Які поняття і терміни характеризують авторів наведеного листа?
«Не кажемо вже про те, що ні прокурор, ні суд зовсім не цікавилися перевіркою фактів і не пробували встановити, що з написаного В. М. Чорноволом є документальним, а що — вигаданим... Ось чому ми звертаємося до Вас з проханням особисто втрутитися в справу В. М. Чорновола і не допустити ще одного грубого порушення соціалістичної законності, не допустити ще одного зловісного прецеденту. До цього нашого листа додаємо заяву В. М. Чорновола від 30.10.1967 р. та текст його останнього слова».

Тестові завдання (виконайте завдання в зошиті, запишіть номер питання, букву, правильну відповідь, зробіть скрін, надішліть мені в особисте)
1. Позначте реформу в освіті УРСР у 1970-х рр.
А Упровадження обов’язкової професійно-технічної освіти;
Б перехід до загальної середньої освіти;
В надання батькам права вибирати мову навчання дітей;
Г перехід до обов’язкової восьмирічної освіти.

2. Співвіднесіть дані діаграми та відповідний період.
А 1966-1970 рр.;
Б 1971-1975 рр.;
В 1976-1980 рр.;
Г 1981-1985 рр.;
Д 1986-1990 рр.

3. Який період соціально-економічного розвитку характеризує таблиця «Динаміка випуску сільськогосподарської і промислової продукції за 5 років»?
Види продукції
На початку п’ятирічки
Наприкінці п’ятирічки
Сільськогосподарська продукція
1,5 %
0,5 %
Промислова продукція
3,9 %
3,5 %
А 1951-1955 рр.;
Б 1961-1965 рр.;
В 1971-1975 рр.;
Г 1981-1985 рр.

4. Що об’єднує цих діячів?
А Були першими секретарями ЦК КПУ;
Б були президентами Академії наук України;
В були учасниками Української Гельсінської спілки;
Г були членами Спілки письменників України.

5. Що стало наслідком зміни політичного керівництва УРСР 1972 року?
А Посилення боротьби з дисидентами;
Б послаблення русифікації в культурі;
В запровадження «косигінської реформи»;
Г повна реабілітація жертв сталінських репресій.

6. Встановіть відповідність між історичною особою та фактами її біографії.
1) С. Параджанов;
2) М. Руденко;
3) В. Чорновіл;
4) М. Амосов.
А Вірменський та український кінорежисер;
Б засновник Української Гельсінської групи;
В засновник часопису «Український вісник»;
Г директор Інституту серцево-судинної хірургії;
Д генеральний конструктор літаків.

7. Розгляньте зображення і дайте відповідь на запитання(цифра - прізвище).
1) Кого з цих осіб безпосередньо стосується поняття «номенклатура»?
Відповідь:
2) Хто з цих осіб був керівником Української Гельсінської групи під час її заснування?
Відповідь:
8. Позначте характерну ознаку, притаманну демографічним процесам в Україні упродовж 1970-1980-х років.
А Високі темпи зростання населення міст;
Б переважання темпів зростання населення села над населенням міста;
В перевищення народжуваності над смертністю сільського населення;
Г зростання чисельності корінного етносу.

9. Позначте особливість економічного розвитку України 1970 — початку 1980-х років, яку ілюструють наведені дані.
«У республіці, на яку припадало 2,6 % території СРСР, було побудовано майже 40 % атомних енергоблоків, продукувалося близько 40 % усієї радянської сталі, 34 % вугілля, 51 % чавуну... частка промисловості, що працювала на споживчий ринок, становила 29 %, тоді як у розвинених країнах цей показник сягав 50-60 % і більше».
А Посилення економічної самостійності;
Б деформованість структури економіки;
В зростання конкурентоспроможності продукції;
Г зниження матеріало- та енергомісткості виробництва.

10. Розташуйте події в хронологічній послідовності.
А Прийняття Верховною Радою УРСР Конституції УРСР;
Б усунення М. Хрущова від влади;
В створення Української Гельсінської групи;
Г прем’єрний показ фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків».

....................................................................................................................................

21.11.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Особливість розвитку країн Центрально-Східної Європи ІІ пол. 1950 - 1960-х рр.

Повторити:
пар.3, п.1,2
ознаки холодної війни(стор.15, схема)
Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин;
повторити основні поняття теми: біполярний світ, "холодна війна", конфронтація, країни "соціалістичного табору
Працюємо над темою параграфу 10 за планом(у формі таблиці, зразок стор. 85(95)):
І.Особливості розвитку країн регіону 1918-1945 (за запитаннями 1-4 перед пар.10-усно)
1).Польща(пар.10, п.1, робота в таблиці;особливо хронологія, виділені факти)
2).Угорщина (п.2)
3).Болгарія (п.3)
4).Румунія (п.4)
5).Чехословаччина (п.5)
6).Югославія (п.6)

Перевірте, чи не пропустили ви особливо важливі події?
червень 1956- в Польщі...
жовтень 1956-в Угорщині...
1968 - "Празька весна"...
1948(параграф 9)-в Югославії
1968-1971- в Югославії...

Ознайомтесь з висновками на стор.94
Д/З: опрацювати параграф 10, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми та хронологією;
завершити роботу на контурній карті стор.5
.....................................................................................................................................................

18.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Україна в період загострення кризи радянської системи.
Практичне заняття 1. Конституції УРСР: «сталінська» і «розвиненого соціалізму» (порівняння основних законів 1937 та 1978 рр.)

Пригадайте(усно): 1. Що таке Конституція?
2. У якій історичній ситуації було прийнято Конституцію 1937 р.?
3. Згадайте особливості суспільно-політичної ситуації в республіці в період прийняття Конституції 1978 р.

Мета: На основі порівняльного аналізу визначити спільне й відмінне в Конституціях УРСР 1937 та 1978 рр.

Завдання:
1. За додатковими джерелами інформації ознайомитися зі змістом Конституцій УРСР 1937 та 1978 рр;
2.Визначити спільне й відмінне в їхніх основних положеннях;
3. Занесіть свої висновки до таблиці;

Увага!!! Роботу оформляємо у порівняльній таблиці(вибираємо для порівняння не менше 5 положень Конституцій)

Матеріал для опрацювання

Конституція УРСР 1937 р. була складена на основі Конституції СРСР 1936 р. Містила 13 розділів.

У І розділі УРСР проголошувалася соціалістичною державою робітників і селян. Її політичну основу становили ради депутатів трудящих, економічну — соціалістична система господарства і соціалістична власність на знаряддя й засоби виробництва. Проголошувалася остаточна перемога диктатури пролетаріату. Її основні принципи втілювалися в гаслах «Від кожного за його здібностями, кожному — за його працею», «Хто не працює, той не їсть» та «Уся влада Радам».
Земля закріплювалася в безстрокове та безоплатне користування за колгоспами. Кожному колгоспному двору було дозволено особисте користування невеликою присадибною земельною ділянкою. Дрібне приватне господарство могло існувати для кустарів та одноосібних селян, якщо вони в ньому працювали особисто й не застосовували експлуатацію іншої людини. Соціалістична власність мала існувати у вигляді державної (всенародне добро) та кооперативно-колгоспної (власність колгоспів та кооперативів). В особистій власності громадян могли перебувати житлові будинки, підсобне хатнє господарство, їхні трудові доходи та заощадження тощо. Особисту власність громадян було дозволено передавати у спадок.
У II розділі проголошувалося добровільне об’єднання УРСР разом з іншими радянськими республіками в союзну державу СРСР. УРСР мала республіканський суверенітет, їй гарантувалися недоторканність кордонів і право виходу із СРСР. Для громадян республіки встановлювався принцип подвійного громадянства. За своїм адміністративно-територіальним устроєм УРСР поділялася на сім областей — Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку, Київську, Одеську, Харківську й Чернігівську та Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку.
Верховну Раду УРСР як єдиний і найвищий законодавчий орган державної влади обирали на чотири роки. Один депутат Верховної Ради УРСР обирався від 100 тис. населення. Верховна Рада збиралася двічі на рік на чергові сесії, а на позачергові — за рішенням президії або вимогою не менш ніж третини депутатів. Закони ухвалювалися простою більшістю голосів й оприлюднювалися за підписом голови та секретаря президії Верховної Ради. До складу президії, що обиралася Верховною Радою і була їй підзвітна, входили голова, два заступники, п’ятнадцять членів і секретар. Депутатам надавалося право недоторканності. Члени уряду були зобов’язані відповідати на депутатські запитання у триденний термін.
Найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади УРСР був її уряд, що мав назву Рада народних комісарів. Він створювався Верховною Радою, був відповідальним і підзвітним їй та президії. Повноваження Раднаркому обмежувалися Конституцією СРСР 1936 р., законами УРСР та СРСР, постановами й розпорядженнями Раднаркому СРСР. Народним господарством УРСР керували десять союзно-республіканських (легкої, харчової, лісової промисловості, зернових і тваринницьких радгоспів, земельних справ, фінансів, внутрішньої торгівлі, юстиції, внутрішніх справ, охорони здоров’я) та чотири республіканські (комунального господарства, місцевої промисловості, освіти, соціального забезпечення) наркомати. До Раднаркому УРСР, окрім голови, його заступників та наркомів, входили голова держплану УРСР, начальник управління у справах мистецтв, уповноважені загальносоюзних наркоматів і Комітету заготівель СРСР.
В областях, округах, районах, містах, селищах, станицях і селах органами державної влади були відповідні ради трудящих, які обиралися населенням цих місцевостей на два роки. Виконавчими і розпорядчими органами цих рад були виконкоми. На місцях безпосередні управлінські функції здійснювалися управліннями або відділами виконкомів — соціального забезпечення, народної освіти, охорони здоров’я, комунального господарства тощо. Власні управління загальносоюзні наркомати й НКВС СРСР створювали при обласних радах, а НКВС УРСР — при районних. Комітет заготівель СРСР призначав до обласних рад своїх уповноважених.
До соціально-економічних прав, які надавалися Конституцією 1937 р. громадянам УРСР, належали: права на працю, відпочинок, матеріальне забезпечення в старості, у разі хвороби або втрати працездатності, на освіту, рівноправність жінок і чоловіків, рівноправність усіх громадян незалежно від національності й рангів, державну охорону інтересів матері й дитини тощо. Демократичні свободи громадян (слова, друку, демонстрацій, мітингів, зібрань, совісті, об’єднання у громадські організації) лише декларувалися, але фактично не забезпечувалися. Комуністична партія вперше на конституційному рівні отримала статус «керівного ядра» всіх громадських і державних організацій. У Конституції закріплювалися недоторканність житла, особи та інші особисті права. Обов’язками громадян були дотримання Конституції, виконання законів, належне виконання громадських обов’язків, дотримання трудової дисципліни, повага до правил соціалістичного співжиття, захист Батьківщини, виконання загального військового обов’язку, дбайливе ставлення до суспільної соціалістичної власності.
Окремий розділ Конституції 1937 р. був присвячений виборчій системі. У ньому закріплювалися принципи загального, рівного і прямого виборчого права за таємного голосування.
Правосуддя відповідно до Конституції покладалося на Верховний Суд УРСР, обласні суди, спеціальні суди СРСР та народні суди. Розгляд справ у всіх судах здійснювався за участю народних засідателів, крім випадків, передбачених законом. Верховний Суд УРСР обирала Верховна Рада, обласні суди — обласні ради трудящих, народних суддів — громадяни району або міста. Усіх обирали на п’ятирічний термін. Судочинство здійснювалося українською мовою із забезпеченням права на перекладача, а також права виступати на суді рідною мовою. Декларувалася незалежність суддів і те, що вони підкорюються лише закону.
Також у Конституції 1937 р. були визначені герб, прапор, столиця УРСР. Встановлювалися порядок формування державного бюджету й порядок внесення змін до Конституції.

==== ===== ====
Конституція УРСР 1978 року.

Четверта Конституція Радянської України, яка замінила раніше чинну Конституцію УРСР 1937 р., діяла до 1989 р. без змін, у 1985—1995 рр. — зі змінами. Більшість її статей мали декларативний характер і ніколи не були закріплені відповідними законами. Зокрема, були гарантовані права і свободи, суверенітет республіки, право її вільного виходу зі складу СРСР. У статті 6 закріплювався політичний монополізм комуністичної партії. Створення інших політичних партій вважалося порушенням Конституції і спричиняло притягнення до кримінальної відповідальності. Новий Основний Закон запроваджував назву «народні депутати» замість «депутатів трудящих». Було затверджено державну символіку УРСР, яка існувала з кінця 1940-х рр., та адміністративний устрій із 25 областей, що існував після адміністративних реформ 1950—1960-х рр.
Прикметною рисою Конституції 1978 р. стала розгорнута й пафосна ідейно-політична преамбула. Вона відображала зміст концепції «загальнонародної держави» на основі ідеології «переходу до комуністичного суспільства». Якщо преамбула Конституції 1937 року складалася з 97 слів і була сформулювана від особи Верховної Ради УРСР, то преамбула Конституції 1978 р. складалася із 325 слів і висловлювала волю «народу УРСР». Серед головних комуністичних ідеологій у новій Конституції були згадки про В. І. Леніна, «Велику Жовтневу соціалістичну революцію», «ленінську національну політику», «боротьбу з буржуазно-націоналістичною контрреволюцією, експлуататорами, поміщиками і капіталістами», «радянський народ», «розвинене соціалістичне суспільство» та «ідеї наукового комунізму». У 1991 р. преамбулу з Конституції вилучили.
Конституція 1978 р. мала десять розділів. Вони містили такі основні положення:
УРСР є соціалістичною загальнонародною державою, яка відображає волю й інтереси робітників, селян та інтелігенції, трудящих республіки всіх національностей (ст. 1).
Організація і діяльність Радянської держави здійснюються відповідно до принципу демократичного централізму — виборності всіх органів державної влади знизу доверху, підзвітності їх народові, обов’язковості рішень вищестоящих органів для нижчестоящих (ст. 3).
Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу (ст. 6).
Основу економічної системи УРСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності (ст. 10).
Основу особистої власності громадян УРСР складають трудові доходи. В особистій власності можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту, підсобного домашнього господарства, житловий будинок і трудові заощадження (ст. 13).
Соціальну основу УРСР становить непорушний союз робітників, селян та інтелігенції (ст. 19).
Вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх (ст. 20).
Від кожного за здібностями, кожному за працею (ст. 14).
УРСР у зовнішньополітичній діяльності керується цілями, завданнями та принципами зовнішньої політики, визначеними Конституцією СРСР (ст. 28).
Кожен громадянин УРСР є громадянином СРСР (ст. 31).
Захист соціалістичної Вітчизни належить до найважливіших функцій держави і є справою всього народу. Із метою захисту соціалістичних завоювань, мирної праці радянського народу, суверенітету і територіальної цілісності держави створено Збройні Сили СРСР і встановлено загальний військовий обов’язок. Обов’язок Збройних Сил СРСР перед народом — надійно захищати соціалістичну Вітчизну, бути в постійній бойовій готовності, котра гарантує негайну відсіч будь-якому агресорові (ст. 29).
Громадяни УРСР мають право на працю, тобто на отримання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче за встановлений державою мінімальний розмір (ст. 38).
Громадянам УРСР відповідно до цілей комуністичного будівництва гарантується свобода наукової, технічної і художньої творчості (ст. 45).
Громадянам УРСР гарантується свобода совісті, тобто право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи або вести атеїстичну пропаганду. Розпалювання ворожнечі й ненависті через релігійні вірування забороняється. Церква в УРСР відокремлена від держави, а школа — від церкви (ст. 50).
Обов’язок і справа честі кожного здатного до праці громадянина УРСР — сумлінна праця в обраній ним галузі суспільно корисної діяльності, дотримання трудової дисципліни. Ухилення від суспільно корисної праці є несумісним з принципами соціалістичного суспільства (ст. 58).
Зрада Батьківщини — найтяжчий злочин перед народом (ст. 60).
УРСР — суверенна радянська соціалістична держава. Українська РСР забезпечує за СРСР в особі його найвищих органів державної влади й управління права, визначені ст. 73 Конституції СРСР. Поза межами, зазначеними у ст. 73 Конституції СРСР, УРСР самостійно здійснює державну владу на своїй території (ст. 68).
УРСР зберігає за собою право вільного виходу із СРСР (ст. 69).
Закони СРСР є обов’язковими на території УРСР (ст. 71).
В УРСР є області: Вінницька, Волинська, Ворошиловградська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Кримська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Ровенська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька і Чернігівська. Містами республіканського підпорядкування в УРСР є Київ і Севастополь (ст. 77).
Ради народних депутатів — Верховна Рада УРСР, обласні, районні в містах, селищні та сільські Ради народних депутатів — становлять єдину систему органів державної влади (ст. 78).
Найвищим органом державної влади в УРСР є Верховна Рада УРСР. Закони УРСР приймаються Верховною Радою УРСР або народним голосуванням (референдумом), що проводиться за рішенням Верховної Ради УРСР (ст. 97).
Верховна Рада УРСР обирається громадянами УРСР у складі 650 депутатів (ст. 98).
Рада міністрів УРСР — Уряд УРСР — є найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади УРСР (ст. 115).
Органами державної влади в областях, районах, містах, селищах і селах УРСР є обласні, районні в містах, селищні і сільські Ради народних депутатів (ст. 124).
Державний бюджет УРСР є складовою частиною єдиного державного бюджету СРСР (ст. 145).
Правосуддя в УРСР здійснюється тільки судом (ст. 149). Усі суди УРСР утворюються на засадах виборності суддів і народних засідателів (ст. 150). Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки закону (ст. 153).
Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше, ніж за вироком суду і відповідно до закону (ст. 158).
Найвищий нагляд за точним і однаковим виконанням законів усіма міністерствами, державними комітетами і відомствами, підприємствами, установами та організаціями, виконавчими і розпорядчими органами місцевих Рад народних депутатів, колгоспами, кооперативними та іншими громадськими організаціями, службовими особами, а також громадянами на території УРСР здійснюється Генеральним прокурором СРСР і підлеглими йому Прокурором УРСР і нижчими прокурорами (ст. 162).

Увага!!! Роботу оформляємо у порівняльній таблиці(вибираємо для порівняння не менше 5 положень Конституцій)

Практичне заняття 2. Український «самвидав»: теми, ідеї, автори

(роботу виконуємо усно)

Пригадайте:
1. Що таке «самвидав»?
2. Коли він з’явився?
3. Як влада реагувала на поширення «самвидаву»?
Мета: на основі аналізу творів українського «самвидаву» визначити особливості його тематики, ідей та складу авторів.
Завдання:
За додатковими джерелами інформації ознайомитися зі змістом творів «самвидаву» періоду «застою»
зробіть висновки відповідно до мети заняття.

Документи розповідають

Уривок зі статті І. Бітюка «Самвидав — альфа і омега»
…Першу згадку терміна знаходимо в 1973 р. в «Енциклопедії українознавства», виданій у Парижі — Нью-Йорку Науковим товариством ім. Т. Шевченка. Автори статті зазначають, що він походить від російського «самиздат» і означає «видавані в СРСР поза цензурою підпільні («захалавні») листівки, брошури, книги й серійні видання, що є одним з проявів Руху опору». Що ж до України, то тут термін «самвидав» чи не вперше означено в «Літературознавчому словнику-довіднику» (1997 р.): «Позацензурне нелегальне видання поетичних збірок, альманахів, журналів, окремих творів і т. п., здійснюване машинописним способом».
Найбільш логічним поясненням, розширюванням терміна «самвидав» 1960—1980-х рр. у країнах соціалістичного табору та республіках СРСР, на думку О. Обертаса, можна вважати слова письменника В. Буковського: «Сам пишу, сам рецензую, сам видаю, сам поширюю і сам відсиджую за це», але це визначення не наукове…
Часом розвитку «самвидаву» вважають кінець 1950-х — 1960-ті рр. Він став реакцією на жорстку цензуру та репресії наприкінці «відлиги»… Будучи спочатку суто літературним, переважно поетичним, «самвидав» у 1963—1965 рр. стрімко політизувався. З’явилася політична публіцистика, часто анонімна, а в другій половині 60-х рр. — уже відкрита: статті й листи протесту з приводу репресій… Автори, як правило, давали читати твори за умови, що читач передрукує тексти на друкарській машинці й поверне оригінал разом із 5—6 копіями. Таким чином, оцінити розповсюдження «самвидаву», а тим паче його масштаби фактично неможливо. Та й чи важливо за великим рахунком саме це…
Які особливості «самвидаву» визначено у джерелі?

Уривок зі статті О. Обертаса «Небога від Бога»
7 квітня 2011 р. на 80-му році життя померла Михайлина Хомівна Коцюбинська, одна з моральних авторитетів та інтелектуальних символів «шістдесятництва»; …племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського…
Величезний вплив на неї мали Євген Сверстюк, Іван Світличний, Василь Стус, Григорій Кочур, Борис Антоненко-Давидович, Алла Горська та інші «шістдесятники», об’єднані довкола Клубу творчої молоді…
Першим публічним виявом громадської позиції був протест під час перегляду фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» проти арештів 1965 року серед української інтелігенції, зокрема її близьких друзів. Після цього «демаршу» — виключення в 1966 р. з партії; відмова публікувати будь-які наукові статті, навіть праці про творчість Т. Шевченка, і нарешті звільнення в 1968 р. з Інституту літератури…
Проте протягом усіх (наступних) довгих років внутрішньої професійної еміграції вона була надзвичайно активною в громадському русі: була членом Клубу творчої молоді, виступала на літературних вечорах, виготовляла та поширювала «самвидав», допомагала родинам заарештованих та репресованих дисидентів, викладала кублі на їх захист, писала та підписувала власним іменем (без жодних псевдонімів!) листи-протести, петиції та вимагала звільнення дисидентів з тюрем, на що тоді теж потрібно було мати неабияку мужність.
Незважаючи на свою активну культурну і громадську діяльність, М. Х. Коцюбинська не вважала себе дисиденткою, бо, на її думку, дисиденти завжди мислять політично, тоді як вона сама до всього доходила тільки через мистецтво і певні етичні критерії…
На прикладі життєдіяльності М. Коцюбинської визначте, якими були ті, хто сприяв поширенню і розвитку «самвидаву».

Уривок зі статті Я. Секо «Витоки українського самвидаву»
…Логічне наступне запитання: чому «шістдесятники» створили самвидав, а їхні попередники — ні? На межі 1950—1960-х рр. підпільні організації починають схилятися до «боротьби словом». Однак саме «шістдесятники» змогли піднести виготовлення нелегальної літератури на високий рівень. Причина їхнього успіху в умілому поєднанні таємності середовища поширення самвидаву з відкритістю діяльності…
Вважаю, вирішальним фактором на користь появи самвидаву варто назвати зростаючу в суспільстві потребу в знаннях і неспроможність офіційної мережі інформації задовольнити її. Зверніть увагу на деталь, яка влучно характеризує різницю між лідерами на хвилі «шістдесятництва» та сучасними громадськими «лідерами». Перші — переважно шкільні та вузівські відмінники, другі — трієчники. Не потрібно забувати, що «шістдесятниками» ставала не вся молодь, а лише найдопитливіші її представники…
1. Як у джерелі визначається причина створення «самвидаву» саме «шістдесятниками»? 2. Що автор джерела вважає вирішальним чинником для появи «самвидаву»? Поясніть, як ви розумієте його думку.

Уривок зі статті О. Спанатія «Український самвидав 1956—1965 рр.»

…У першому номері «Українського вісника» виділяється три етапи розвитку самвидаву. Перший етап (до 1962 р.) характеризується як суто літературний: «поширюються твори художньої літератури й статті чи спогади, які так чи інакше торкалися літератури»; другий (1963—1965 рр.) — «етап розповсюдження анонімних статей, які зачіпали гострі соціальні та національні проблеми»; третій (1966 р.) — етап поширення статей з авторськими підписами…
1. У чому полягали змістові відмінності названих у джерелі етапів розвитку «самвидаву»? 2. За додатковими джерелами наведіть по 2—3 приклади творів «самвидаву» до кожного з названих періодів його розвитку.

......................................................................................................................................................

16.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Розвиток культури і духовного життя

Працюємо над темою параграфу 15 за планом (у формі таблиць):

1.Умови розвитку культури(повторення, робота в таблиці)

СПРИЯТЛИВІ / НЕСПРИЯТЛИВІ

2.Досягнення(здобутки) у розвитку культури(пар.15 п.1-8- таблиця- стор.129, завд.15)

ГАЛУЗЬ / ДОСЯГНЕНЯ / ДІЯЧІ

Ознайомтесь з висновками на стор. 128-129
Д/З: опрацювати параграф 15, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
завершити роботу на контурній карті с.5;

.......................................................................................................................................................

14.11.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Особливість розвитку країн Центрально-Східної Європи ІІ пол. 1940 - І пол.1950-х рр.

Повторити:

пар.3, п.1,2

ознаки холодної війни(стор.15, схема)

Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин;

повторити основні поняття теми: біполярний світ, "холодна війна", конфронтація, країни "соціалістичного табору

Працюємо над темою параграфу 9 за планом(у формі таблиці, зразок стор. 85):

І.Особливості розвитку країн регіону 1918-1945 (за запитаннями 1-4 перед пар.9-усно)

1.Польща(пар.9, п.1, робота в таблиці;особливо хронологія, виділені факти)

2.Угорщина (п.2)

3.Болгарія (п.3)

4.Румунія (п.4)

5.Чехословаччина (п.5)

6.Югославія (п.6)

Ознайомтесь з висновками на стор.84

Д/З: опрацювати параграф 9, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми та хронологією;
завершити роботу на контурній карті стор.5

.........................................................................................................................................................

11 клас

11 листопада 2022 11.30

Урок історії

11.11.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку:Дисиденський рух

Повторити:

по запитаннях стор.104 запит.1-5до початку параграфу 14

Працюємо над темою параграфу 14 за планом:

Ознайомтесь з висновками на стор. 114

1.Активізація національно-визвольного руху(пар.14, п.1)

поч. вересня 1965-

4 вересня 1965-

вересень-грудень 1965-

грудень 1965-

1968-

1966, 1972-діяльність М. Брайчевського...

1966, 1967-В. Чорновіл...

2. Розгортання правозахисного руху (п.2,3)

весна 1968-

літо 1969-

1972-

січ. 1970-березень 1972-"Український вісник"(відновлено - серп.1987-березень 1989)

липень 1971-

січень 1972-

1960-1972-

Утворення УГГ(п.3)

1975-

травень 1976-

9 листопада 1976-

Мета:

Декларація:

1977-1978-

поч. 1980-х-

3. Релігійне дисиденство(п.4-опрацювати довільно:хронологія, прізвища)

4. Кримськотатарський національно-визвольний рух(п.5-опрацювати довільно:хронологія, прізвища)

Підсумуйте вивчене висновками на стор. 114

Д/З: опрацювати параграф 14, за рекомендаціями поданими вище;
особлива увага учасникам дисиденського руху;
попрацюйте з основними поняттями теми;
повторіть хронологію подій;
завершити роботу на контурній карті стор.5

........................................................................................................................................................

11 клас

9 листопада 2022 10:30

Урок історії

09.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Зміни у складі та соціальній структурі населення

Повторити:
періодизація ІІ періоду новітньої історії України;
повторити хронологію параграфів 11,12
основні поняття теми;

Працюємо над темою параграфу 13 за планом:
Ознайомтесь з висновками на стор. 103

1.Демографічні проблеми (п.1-перелічити)
повт: демографія, депопуляція, міграція,

2.Зміни в соціальній структурі (п.2)
проілюструйте зміни: номенклатура-
робітники (галузі групи "А", "Б")-
селянство-

3. Здобутки і проблеми соціальної сфери (п.3, опрацюйте в таблиці)
- / -
- / -

4.Зміни у сферах охорони здоровя, торгівлі, та побутового обслуговування населення
(п.4.- уважно перечитати матеріал, за потреби опрацювати)

Ознайомтесь з висновками на стор. 103
Д/З: опрацювати параграф 13, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
повторіть хронологію подій;
завершити роботу на контурній карті стор.5
.........................................................................................................................................................

07.11.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Узагальнення за розділом 2.Держави Північної Америки та Західної Європи

Працюємо з навчальними тестами: формляємо роботу в зошиті за вимогами

Запитання 1

Країни Європи , в яких у другій половині ХХ ст. відбулося «економічне диво»:

ФРН і НДР

ФРН і Італія

Італія і Франція

Іспанія та ФРН

Запитання 2

Повоєнний розвиток Франції повязаний з іменем

Шарль де Голль

Жорж Помпіду

Франсуа Міттеран

Ніколя Сарказі

Запитання 3

Символ розколу та поділу Німеччини у другій половині ХХ ст.

берлінський мур

факт перебування на території країни після війни різних окупаційних режимів

демітітаризована зона вздовж кордону між ФРН та НДР

різні релігії (конфесій) в обох країнах.

Запитання 4

— протистояння між «західним світом» на чолі зі США та «комуністичним табором країн» на чолі з СРСР, боротьба за вирішальний вплив у світі. Що супроводжувалось гонкою озброєнь, створенням протиборчих військово-політичних блоків, ідеологічною війною, широким застосуванням дій спецслужб і розвідки тощо.

«Холодна війна»

«Гаряча війна»

Утворення НДР

Запитання 5

Протистояння між якими наддержавами почалося після Другої світової війни ?

ФРН та НДР

США та Велика Британія

США та СРСР

Франція та Велика Британія

Запитання 6

Як називали країни Європи, які орієнтувалися на СРСР ?

Країни західної демократії

Країни «соціалістичного табору»

Країни європейського стилю

Країни вищого гатунку

Запитання 7

Як називалися країни Європи, що орієнтувалися на США ?

Країни вищого гатунку

Країни європейського стилю

Країни «соціалістичного табору»

Країни західної демократії

Запитання 8

визначте правильне твердження

у другій половині ХХ ст. Західна Європа перебувала на шляху євроінтеграції

у другій половині ХХ ст. у ряді країн Західної Європи були проведені заходи на обмеження демократії

у другій половині ХХ ст. суспільство від аграрного перейшло до стадії індустріального.

у другій половині ХХ ст. відбувся розпад біполярного світу

Запитання 9

Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин

установила рівноправні партнерські відносини між державами в повоєнному світі

грунтувалася на взаємній довірі між соціалістичними та демократичними країнами

грунтувалася на обопільному страхові соціалістичних і демократичних країн

зафіксувала домінування США та СРСР, поділ світу на їхні "сфери впливу"

Запитання 10

Які республіки СРСР отримали право стати членом ООН у 1945 році?

Грузинська РСР

Вірменська РСР

Азербайджанська РСР

Литовська РСР

Українська РСР

Білоруська РСР

Латвійська РСР

Запитання 11

Влучна метафора В. Черчилля про кордон між Західною Європою і Східною, що перебувала під радянським контролем...

Холодна війна

Доктрина стримування

Залізна завіса

П'ята колона

Запитання 12

Яка організація здійснила цілий ряд терористичних актів в Італії?

варіанти відповідей

"Неофашистська ліга"

«Ла Коза Ностра»

Організація ІКП «Рінашіта»

...................................................................................

"Червоні бригади"

04.11.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку:Економічна ситуація в УРСР (1964-1985)

Повторити:

періодизація ІІ періоду новітньої історії України;

основні поняття теми;

хронологію періоду:1964-1985, 1967, 1977(1978), (1963-1972), (1965-, 1972-), (1972-1989)

Працюємо над темою параграфу 12 за планом:

1.Перші рішення нової влади(пар.12.п.1)

2. Економічні реформи 1965р. ії результати та наслідки (п.2)

І етап:1964-1965-перевірка на практиці та відпрацювання нових методів-позитивні результати експериментів засвідчили необхідність впровадження економічних методів управління господарством;(група економістів-О. Ліберман)(«Косигінська реформа»)

ІІ етап:1965-1969-впровадження…

а)березень 1965-заходи щодо розвитку с/г

-планування на перспективу(не на 1 рік)

- підвищено основні закупівелні ціни

-додаткова оплата працідля виробниківрису, проса, гречки соняшника

-заготівля с/г продукції у населенняза сталими цінами

-за здачу понадплпнової продукції державі 50% надбавка

-зросли капіталовкладення в с/г,обсяги зрошень і меліорації

б)вересень 1965-економіна реформа

позитивні та негативні чинники

- госпрозрахунок; -ліквідація раднаргоспів, поновлення мінітерств;

- економічне стимулювання праці -посилення централізації(розподіл,розміщення;

-ств. фондів матер.стимулювання підпр. -відсутність конкуренції;

-оцінка д-сті підпр. за реалізов. продукцією;

в) наслідки: 1966-1970 -"золота п'ятирічка"!!! +,- ?!
-обсяг промислового виробництва зріс-50%
електростанції: Придніпровька, Бурштинська, Зміївська, Запорізька, Чорнобильська АЕС та ін.
-
-
-
-
3.Наростання кризових явищ в економіці в пореформенний період
(п.3, 4-проілюструйте фактами)
а)промисловість(п.3)
б) с/г (п.4)

Ознайомтесь з висновками на стор. 95
Д/З: опрацювати параграф 12, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
повторіть хронологію подій;
завершити роботу на контурній карті стор.5

...........................................................................................................................

11 клас

2 листопада 2022 10:30

Урок історії

02.11.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку:Україна в період системної кризи радянського ладу

Повторити:

періодизація ІІ періоду новітньої історії України;

основні поняття теми;

Працюємо над темою параграфу 11 за планом:

Ознайомтесь з висновками на стор. 87

1. Ідеологічні орієнтири партійно-радянського керівництва (пар11, п.1)

а) кервництво СРСР-

УРСР-

б)"розвинений соціалізм"1967- (стор.83)-

в) конституція 1977(1978) (ст.6-?, документ, стор.84)

2.Діяльність П Шелеста (1963-1972) (п.2-опрацювати +,- )

-хвилі боротьби з дисидентами (1965-, 1972-)

3.Суспільно- політична діяльність В. Щербицького (1972-1989)(п.3-опрацювати +,- )

За бажанням, можна розпочати роботу над таблицею (стор.88, пит.10)

Ознайомтесь з висновками на стор. 87
Д/З: опрацювати параграф 11, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
повторіть хронологію подій;
завершити роботу на контурній карті стор.5

............................................................................................................................................

11 клас

31 жовтня 2022 08:30

Урок історії

31.10.22

11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Практичне заняття за розділом 2.Держави Північної Америки та Західної Європи

Практичне заняття 1. "Європейська інтеграція: здобутки і труднощі"

Працюємо за планом:

1.Робота з поняттям

Європейська інтеграція — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабільність та безпеку.

Інтеграція -1. Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин.

Протилежне — дезинтеграція.

2. економічна — узгоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей господарства, регіонів, держав у інтересах ефективнішого використання ресурсів; зближення, об'єднання економік.

3. соціальна — наявність упорядкованих відносин між групами, організаціями, державами.

2.Робота з текстом

Ознайомтесь з фактичним матеріалом по питанню: "Інтеграційні процеси у Європі у другій половині XX ст." (запам'ятайте виділену хронологію)

• 1948 р. — створення Оборонної Організації Західноєвропейського Союзу (ЗЄС), до якої увійшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція.

1949 р. — утворення НАТО — військово-політичного союзу під егідою США (спочатку увійшло 12 країн). 1952 р. — угода про створення «європейської армії» як опори НАТО.
• 5 травня 1949 р. — утворення Ради Європи — міжнародної міжурядової організації, до якої увійшло 23 країни. Головні органи — МЗС, Парламентська Асамблея, при Раді діють Комісія з прав людини і т. ін.
• 1951 р. — створення ЄОВС (Європейське об’єднання вугілля і сталі).
• 1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних досліджень і використання атомної енергії).
• 1957 р. — створення ЄЕС — Європейської Економічної Спільноти («Спільний ринок») з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення «осіб, капіталів і послуг», уніфікації податкових систем, створення валютного союзу.
• 1967 p. — злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в Європейські Спільноти.
• ОБСЄ (виникла в результаті нарад з питань безпеки і співробітництва в Європі — перша відбулася у Гельсінкі в 1975 р.).
• Із 1988 р. — розробляння проекту нового договору про ЄЄ.
• 1992 р. — було підписано Маастрихтський договір, що передбачав створення ЄЄ (Європейського Союзу) — економічного, валютного і політичного союзу.

Органи ЄЄ: Рада Міністрів, Європарламент, Євросуд.
9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи.

Ознайомтесь: «Структура ЄС»
Виконавча влада
Законодавча влада
Законодавча влада
Судова влада
Європейська Комісія
Рада Європейського Союзу
Європейський парламент
Суд Європейського Союзу
Законотворча ініціатива.
Виконання бюджету.
Спостерігає за виконанням європейських законів та бюджетів
Розв’язує законодавчі та бюджетні питання.
Укладає міжнародні договори
Розв’язує законодавчі та бюджетні питання.
Контролює Комісію
Забезпечує одноманітність в інтерпретації європейських законів

Практичне заняття 2.

Процеси демократизації в країнах Західної Європи і Америки у другій половині ХХ-початку ХХІ ст: причини, специфіка і наслідки.

Пригадайте:

Що стало першим кроком на шляху демократизації у повоєнному світі?

Які чинники сприяли розширенню прав людини в післявоєнному світі. Чому, на Вашу думку, вони проявилися після завершення Другої світової війни? Чому цього не відбулося після Першої світової війни

Інформаціця для роздумів: ознайомтесь з матеріалом; попрацюйте з запитаннями(усно); зафіксуйте в зошиті виділені факти(вони ілюструють події утвердження демократії у Погртугалії, Іспанії, Греції):

Після закінчення війни права людини почали відігравати дуже важливу роль. Це

було зумовлено декількома причинами:

1) у 1920-1930-х роках більше уваги приділялося захисту прав меншості, а не всіх

людей загалом;

2) історично поняття «права людини» пов'язане з лівими поглядами;

3) права людини не пропагувала жодна впливова політична партія;

4) проблема прав людини вважалася «західною» темою, яку не порушували в СРСР,

країнах Азії та Африки. До того ж обидві наддержави та європейські колоніальні

держави, зважаючи на власні інтереси, намагалися не наголошувати на цій проблемі.

Шлях, пройдений від Атлантичної хартії та Статуту ООН до Загальної Декларації

прав людини (1948), міжнародних пактів про права людини (1966), був складним. У

Європі, розділеній «залізною завісою», права людини системно порушували не тільки в країнах під владою комуністів, а й в Іспанії, Португалії та Греції.

З-поміж країн післявоєнної Європи, які не потрапили під контроль Радянського Союзу, вирізнялися держави з авторитарними режимами — Португалія, Греція та Іспанія.

У Португалії існувала диктатура А.Салазара, у Греції-«чорних полковників», в Іспанії — генерала Ф. Франко.

Португалія.

Першою країною, де було повалено диктатуру, стала Португалія. Після краху монархії на початку ХХ ст, періоду політичної та економічної нестабільності, формальної ролі президент і парламента, зосередження всієї влади в руках одного диктатора Антоніу де Олівейра Салазара, проголошення ним «нової держави»-поєднання націоналізму та ізоляціонізму, репресивних заходів проти 30 тис.осіб, правління послідовника А.Салазара Марселу Каетану, обмеження ним свободи слова й тиск на політичну опозицію, зниження рівня життя населення, витрати

половини бюджету країни на утримання Африканських колоній - Португалія сталаоднією з найбідніших країн Європи. 25 квітня 1974 р. в країні відбувся безкровний військовий державний переворот, здійснений «Рухом капітанів». Переворот переріс у «Революцію

гвоздик». За легендою, мешканка Лісабона в день перевороту встромила гвоздику в дуло рушниці зустрічного солдата. Події відбувалися в сезон гвоздик, і за її прикладом португальці почали роздавати червоні гвоздики солдатам. Після прийняття в 1976 р. нової конституції в Португалії розпочався процес демократизації, армійські підрозділи виводили з колоній в Африці; і вони оголошували про свою незалежність. Після краху салазарівського режиму Португалія певний час балансувала на межі громадянської війни, пережила невдалу спробу правого перевороту та зрештою вступила на шлях європейської інтеграції.

Греція.

У Греції після завершення Другої світової війни відбувалася громадянська війна. Було відновлено монархію, а в 1952 р. країна вступила до НАТО. Проте в результаті військового перевороту 1967 р., який очолили молодші офіцери сухопутних військ було встановлено диктатуру «чорних полковників». Король емігрував з країни, а військових правителів не підтримувала жодна партія чи верства населення. Протягом семи років існування авторитарного режиму більшість населення ставилася до нього негативно. Після придушення в 1973 р. виступу студентів Афінського політехнічного університету «чорні полковники» зіткнулися з опозицією. Поштовхом до повалення режиму став Кіпрський територіальний конфлікт 1974 р. між грецькою й турецькою етнічними громадами. З метою повалення демократично обраного уряду правлячий режим Греції організував на острові державний переворот. У відповідь Туреччина відправила на Кіпр контингент збройних сил нібито для відновлення конституційного порядку (до речі, північна частина Кіпру донині залишається окупованою Туреччиною). У Греції була оголошена загальна мобілізація для підготовки до війни з Туреччиною. Проте грецькі офіцери, які усвідомлювали неминучість військової поразки в разі повномасштабної війни з Туреччиною, здійснили в 1974 р. переворот і повалили режим «чорних полковників». На роль лідера країни організатори перевороту запросили колишнього прем'єр-міністра Константіноса Караманліса. Він не обмежився частковими реформами, а радикально змінив політичну систему Греції на засадах демократії. Лідерів режиму«чорних полковників» віддали під суд. Завдяки демократизації в 1979 р. Греція стала членом Європейського Союзу.

Іспанія.

В Іспанії після перемоги націоналістів у громадянській війні 1936-1939 рр. установився авторитарний режим генерала Ф. Франко. (Під час Другої світової війни Іспанія офіційно була нейтральною країною, що не завадило їй відправити на Східний фронт «блакитну дивізію» на допомогу німцям. Коли ж західні союзники почали перемагати, Ф. Франко повернув залишки дивізії на батьківщину.) Після війни режим Франко ще більше зміцнів, зокрема завдяки тому, що диктатор активно просував ідею національного примирення щодо подій громадянської війни.

Післявоєнна Іспанія була оголошена монархією з «тимчасово відсутнім» монархом. «Холодна війна» об'єднала Іспанію та країни Заходу. Через десять років після створення ООН Іспанія стала членом цієї організації. Однак ні економічне піднесення 1950-х років завдяки американській допомозі, ні лібералізація суспільно-політичного життя наприкінці 1960-х років (дозвіл на економічні страйки, відновлення місцевого самоврядування, послаблення цензури в ЗМІ тощо) не могли приховати репресій проти політичних опонентів режиму Франко: анархістів,

соціалістів, комуністів, сепаратистів. Наприкінці життя внаслідок хвороби диктатор

самоусунувся від управління країною. У 1975 р. Ф. Франко помер, управління країною перейшло до короля Хуана Карлоса I, який забезпечив перехід країни від тоталітарного режиму до демократії. Цей перехід відбувся доволі швидко (від смерті Ф. Франко до ухвалення через три роки конституції Іспанії) і мирно завдяки своєрідному пакту еліт — співпраці

між колишніми політичними противниками — від анархістів і комуністів до франкістів і монархістів. Жодна інша країна Південної Європи не спромоглася на подібний «пакт еліт».

Висновок:

Ці країни навіть у 70-і роки ХХ ст. були біднішими за інші країни Європи. Оскільки вони не стали повноправними членами Європейського економічного співтовариства, яке згодом перетворилося на Європейський Союз, їхні громадяни не могли скористатися перевагами загальноєвропейської інтеграції. Коли ж авторитарні режими зіткнулись із серйозними кризовими явищами, заможніші сусіди пообіцяли їм фінансову допомогу тільки за умови проведення демократичних перетворень.

......................................................................................................................................................

28.10.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Узагальнення за розділом 2. Україна в період десталінізації.

https://zno.osvita.ua/ukraine-history/tag-ukrayina_v_umovah_destalinizaciyi/

(після роботи з навчальними тестами, переберіть цю ссилочку, виконайте онлайн тест, надішліть результат)

Робота з навчальними тестами (працюємо у робочих зошитах, скорочуємо питання, але фіксуємо питання і правильні відповіді; завдань достатньо, щоб оцінити свої знання і вміння по темі)

І рівень

1. Практика «політичної реабілітації» вперше увійшла в життя радянського суспільства в період
1 балл
А. Перебудови
Б. Застою
В.Відлиги
Г. Відбудови
2. У якому році практику масових репресій у Радянському Союзі було офіційно засуджено як прояв “культу особи Й.Сталіна”?
1 балл
А. 1948
Б. 1956
В. 1964
Г. 1953
3. «Раднаргоспи», створені в УРСР у 1957 р., — це
1 балл
А. органи управління, на які покладалася координація промислової кооперації підприємств України з іншими республіками Радянського Союзу
Б. державні установи, що здійснювали укрупнення колгоспів, їхню реорганізацію в радгоспи та продаж техніки машинно-тракторних станцій
В. організації, що керували системою державних закупівель сільськогосподарської продукції у колгоспно-кооперативному секторі України
Г. органи державного управління, утворені за територіальним принципом, що керували промисловістю та будівництвом у межах економічних районів
4. Про розширення економічної самостійності УРСР наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр. свідчить
1 балл
А. передання під контроль раднаргоспів УРСР більшості підприємств
Б. створення в УРСР власної фінансової, митної та податкової систем
В. вихід УРСР із рубльової зони й запровадження національної валюти
Г. надання УРСР права залучати іноземні інвестиції в промисловість
5. Розташуйте події у хронологічній послідовності:
4 балла
а) ХХ з’їзд КПРС;
б) формування території сучасної України;
в) прихід до влади М. Хрущова;
г) смерть Й. Сталіна.
1
2
3
4
6.Житлова проблема в хрущовський період вирішувалась шляхом:
1 балл
а) масового будівництва дешевого державного житла;
б) наданням кредитів усім бажаючим одержати нове житло;
в) перебудови існуючих житлових площ.
7. Які явища економічного життя УРСР відбулися за доби «відлиги»? (50- пер. пол. 60 рр.)
1 балл
а). Введення в експлуатацію газопроводу Дашава-Київ.
б). Започаткування легкового автомобілебудування.
в). Випуск найбільших у світі суховантажних суден та риболовецьких траулерів.
г). Будівництво перших атомних електростанцій.
д). Широке впровадження електронно-обчислювальних машин у промисловість.
е). Випуск перших у світі швидкісних лайнерів. Ту-104, Ту124.
8. Чи відображено в уривках з історичних джерел окремі аспекти життя українського суспільства в період десталінізації (1953–1964 рр.)?«…У рік, коли було одержано найбільший урожай, на цілині працювало понад 75 тисяч юнаків і дівчат з України. Сотні тисяч механізаторів і фахівців, мобілізованих у сільському господарстві багатьох регіонів, приїхали на цілину й організували радгоспи. ... Українські механізатори організували 54 цілинних радгоспи...»«Збирання кукурудзи важко піддавалося механізації й тому постійно доводилося мобілізовувати з міст сотні тисяч осіб. Строки навчання у вузах пересувалися, а обсяг навчального матеріалу скорочувався, тому студенти тепер мали ще один ''кукурудзяний'' семестр...»
1 балл
А. Відображено в обох уривках
Б. Тільки у першому
В. Б. Тільки у другому
Г. Не відображено у жодному з уривків
9. Нагрудні значки, зображені на фото(Написи на значках:«Майстер-кукурудзовод Дніпропетровщини»,«Знатний кукурудзовод Львівщини»), створювали з метою відзначення працівників за успіхи у виконанні завдань...
1 балл
а)однієї з «надпрограм» М. Хрущова.
б )економічних «реформ О. Косигіна».
в)Продовольчої програми Л. Брежнєва.
г )політики «прискорення» М. Горбачова.

ІІ рівень

1. Які поняття та терміни потрібно використовувати, характеризуючи суспільне життя України в другій половині 1950 — першій половині 1960-х рр.?
1 балл
А. «шістдесятники»
Б. «лібералізація»
В. «ждановщина»
Г. «дисиденство»
Д. «рух Опору»
Е. «гласність»
2. Хто з шістдесятників творив у жанрі кіноматографу? ( 1 відповідь)
1 балл
А) Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний
Б) Олена Апанович, Михайло Брайчевський, Олена Компан
В) Алла Горська, Галина Севрук, Панас Заливаха
Г) Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика
Е) Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко
3. У 1959 р. сформувалася Українська робітничо-селянська спілка (УРСС), яку очолив:
1 балл
А) І. Дзюба;
Б) О. Лібович;
В) Й. Боровницький;
Г) Л. Лук’яненко.
4. Які заходи реформування освіти було ініційовано за доби «відлиги»?( 2 відповіді)
1 балл
А) Запровадження обов’язкової загальної одинадцятирічної освіти.
Б) Політехнізація освіти – зміцнення зв’язку школи з виробництвом.
В) Право батьків учнів обирати мову навчання в школі.
Г) Обов’язкове вивчення української мови в школах з російською мовою навчання.
Д) Скасування вечірньої та заочної форми навчання у вищих навчальних закладах.
Е) Встановлення плати за навчання в старших класах середніх шкіл та ВНЗ.
5. Установіть відповідність між митцями та сферами їхньої творчості.
3 балла
А поезія
Б оперний спів
В.театр
Г пісенна та хорова музика
1) О. Білаш, П. Майборода
2) Н. Ужвій, А. Бучма
3) В. Симоненко, І. Драч
6. Факти з життя якого українського суспільно-політичного діяча подано нижче?«Юрист, правозахисник, один із засновників Української робітничо-селянської спілки. Арештований за «антирадянську агітацію та пропаганду» й засуджений до страти
1 балл
А. І. Дзюби
Б. Є. Сверстюка
В. Л. Лук’яненка
Г. В. Чорновола
7. Наприкінці 1950-х рр. у СРСР розпочалася реформа шкільної освіти, одне з положень якої передбачало вибір батьками мови навчання дітей. Українська інтелігенція виступила проти цього положення, тому що воно
1 балл
А. сприяло русифікації системи освіти в УРСР
Б. суперечило Закону «Про мови в Українській РСР»
В. створювало умови для дискримінації російської мови
Г. відновлювало практику політики «українізації» 1920-х рр.
8. Встановіть відповідність між особами та сферами їх діяльності :
3 балла
а) медицина
б) електрозварювання
в) математика
1. Б. Патон
2. М. Амосов
3. В. Глушков

ІІІ рівень

1. Процес ліквідації наслідків сталінізму, започаткований після смерті Й. Сталіна, називається:
1 балл
А) депортація;
Б ) депопуляція;
В) демонополізація;
Г) десталінізація.
2. Органи територіального управління народним господарством, згідно з реформою 1957 р., називалися:
1 балл
А) міністерства;
Б) відомства;
В) раднаргоспи;
Г) корпорація.
3. ХХ з’їзд КПРС, на якому з доповіддю «Про культ особи та його наслідки» виступив М. Хрущов, відбувся у:
1 балл
А листопаді 1955 р.;
Б лютому 1956 р.;
В червні 1956 р.;
Г грудні 1957 р.
4. Хто з шістдесятників творив у жанрі літератури?
1 балл
А) Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Іван Світличний
Б) Олена Апанович, Михайло Брайчевський, Олена Компан
В) Алла Горська, Галина Севрук, Панас Заливаха
Г) Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика
Е) Василь Симоненко, Іван Драч, Ліна Костенко
5. Зображена карикатура є пропагандистською складовою кампанії з реалізації :
1 балл
А)однієї з «надпрограм» М. Хрущова.
Б)економічних «реформ О. Косигіна».
В)Продовольчої програми Л. Брежнєва.
Г )політики «прискорення» М. Горбачова.
6. Яка область була передана зі складу РРСФР до УРСР у лютому 1954 р.?
1 балл
А ) Черкаська;
Б) Кримська;
В) Чернігівська;
Г) Сумська.
7. У 1959р. сформувалася Українська робітничо-селянська спілка (УРСС), яку очолив:
1 балл
А) І. Дзюба;
Б) О. Лібович;
В) Й. Боровницький;
Г) Л. Лук’яненко.
8. Які явища економічного життя УРСР відбулися за доби "відлиги"
1 балл
А) Введення в експлуатацію газопроводу Дашава-Київ.
Б) Започаткування легкового автомобілебудування.
В) Випуск найбільших у світі суховантажних суден та риболовецьких траулерів.
Г) Будівництво перших атомних електростанцій.
Д) Широке впровадження електронно-обчислювальних машин у промисловість.
Е) Випуск перших у СРСР турбореактивних пасажирських літаків.
9. Важливим засобом піднесення тваринницького господарства М. Хрущова вважав збільшення посівів:
1 балл
А) пшениці;
Б) ячменю;
В) кукурудзи;
Г) проса.
10. Які заходи реформування освіти було ініційовано за доби «відлиги»?
1 балл
А) Запровадження обов’язкової загальної одинадцятирічної освіти.
Б) Політехнізація освіти – зміцнення зв’язку школи з виробництвом.
В) Право батьків учнів обирати мову навчання в школі.
Г) Обов’язкове вивчення української мови в школах з російською мовою навчання.
Д) Скасування вечірньої та заочної форми навчання у вищих навчальних закладах.
Е) Встановлення плати за навчання в старших класах середніх шкіл та ВНЗ.
11.. М.Хрущов був усунений від влади у :
1 балл
А) 1964 р.,
Б)1965 р.,
В) 1956 р.
Г. 1962 р.
12. Які твердження відповідають політиці зображеного на фото діяча?
1 балл
А) проведення масштабного індустріального житлового будівництва
Б) створення раднаргоспів
В) підтримка нових течій у мистецтві
Г) дозвіл на підприємницьку діяльність

.............................................................................................................................................

11 клас

26 жовтня 2022 10:30

Урок історії

26.10.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Практичне заняття:Входження Кримської області до складу УРСР
(дослідження документів)

Завдання: Ознайомитися з змістом всіх документів
Зробити для себе висновки по проблемі дослідження (4)
Дати відповіді на запитання до документів(на вибір 1,2,3)

19 лютого 1954 р. на підставі Указу Президії BP СРСР Кримську область передано зі складу РРФСР до складу Української РСР.
1. Які зміни в структурі населення Кримського півострова відбулися в середині XX ст.?
1. Розгляньте репродукцію картини Р. Емінова «Поїзд смерті 2». Що на ній зображено? Як ви гадаєте, ситуація, у якій опинилися люди, була наслідком добровільних чи примусових дій? Яку подію з історії Кримського півострова проілюстрував художник? Коли вона відбулася і хто її основні учасники? Які наслідки мала ця подія для розвитку Кримського півострова в наступні десятиріччя?
Р. Емінов. Поїзд смерті 2 (1997)
2. Розгляньте поданий нижче документ. Які дані в ньому зафіксовано? Які висновки можна зробити, порівнявши показники таблиці? Вони є підтвердженням чи запереченням події, яку ілюструє картина «Поїзд смерті 2»? На підставі документа сформулюйте висновок про зміни в національній структурі населення Криму. Перевірте себе: чи збігаються ваші висновки зі змістом наукового дослідження, поданого на с. 51?
1939
1959
усього
1123,8 (тис. осіб)
100 (%)
1201,5 (тис. осіб)
100 (%)
росіяни
557,4
49,6
858,3
71,4
українці
153,5
13,7
267,7
22,3
євреї
65,3
5,8
25,4
2,1
білоруси
6,7
0,6
21,7
1,8
поляки
5,1
0,5
3,9
0,3
німці
51,0
4,5
0,5
0,04
молдавани
1,5
0,1
2,4
0,3
греки
20,7
1,8
1,1
0,1
болгари
15,3
1,4
0,7
0,06
татари
218,5
19,41
1,8
0,1
інші національності
28,8
2,6
18,2
1,5
Чисельність населення
Кримської області за національним станом за переписами населення 1939 і 1959 рр. (Лист начальника Центрального статистичного управління УРСР М. Маркіна заступнику Голови Ради Міністрів УРСР П. Троньку про чисельність населення Кримської області за національним складом від 21 березня 1966 р.).
3. Опрацюйте текст наукового дослідження, поданого нижче. Оберіть з тексту найважливіший, на вашу думку, фрагмент і за його допомогою дайте відповіді на запитання: Які думки викликав цей уривок? Чому це важливо? Що в ньому сумнівного? Обговоріть висновки в загальному колі.
Великі зміни в національний склад населення і України, і Криму принесла Друга світова війна. 15 серпня 1941 р. з Криму було виселено 61 тис. німців. У 1944 р. з півострова депортовано кримських татар, вірменів, болгар, греків - усього 228,5 тис. осіб... На 1939 р. тут проживало 1 млн 123 тис. осіб, а до літа 1944 р. чисельність населення зменшилася до 379 тис. Крим не лише значною мірою обезлюднів, але й занепав економічно...
Зруйнований і позбавлений засобів виробництва регіон потребував негайної допомоги, колосальних фінансових вливань... Але И. Сталін вирішив... Крим піднімати власними силами - руками переселенців. Основна маса їх направлялася з Брянської, Курської, Воронезької, Ростовської, Орловської областей та Краснодарського краю РРФСР, а також Вінницької, Житомирської і Київської областей УРСР. Однак організація переселення проводилась безвідповідально, людям не було забезпечено навіть мінімальних умов облаштування на новому місці. У результаті вже до 1948 р. майже 60 % переселенців першої хвилі залишили Крим...
З дотриманням усіх конституційних норм і правил півострів було передано Україні, 26 квітня 1954 р. він офіційно став її складовою частиною. Відбудова Криму і його розвиток відтепер були «головним болем» українського народу... основні зусилля спрямовувались на заселення півострова. Тепер основний потік переселенців до Криму було спрямовано з густонаселених областей УРСР - Вінницької, Волинської, Дрогобицької, Київської, Житомирської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Чернігівської, Чернівецької, Хмельницької. Новоселів заселяли в 24 райони Кримської області. З усіх переселенців за десять років (1954-1964 рр.) не зуміли закріпитися приблизно 8 % прибулих. Упродовж 1960-1970-х років населення Криму зросло на понад 40 %. При цьому механічний приріст перевищував природний і становив 72 % від загального.
В. Даниленко, історик
...................................................................................................................................................
2. Що довідуємося з історичних джерел про причини, які спонукали партійно-державне керівництво передати Кримську область зі складу РРФСР до складу УРСР?
1. Оберіть один з поданих нижче документів та опрацюйте його за системою запитань: Хто? Що? Коли? Де? Чому? Як? Порівняйте свої знання про історичну подію з інформацією, яку містить джерело. Висловте власну думку щодо змісту цього історичного джерела.
Мовою джерел
Кримська область, як відомо, займає весь Кримський півострів і територіально примикає до Української Республіки, будучи немовби природним продовженням південних степів України.
Економіка Кримської області тісно пов'язана з економікою Української Республіки. З географічних і економічних міркувань передача Кримської області є доцільною і відповідає загальним інтересам Радянської держави.
З виступу Голови Президії Верховної Ради РРФСР М. Тарасова на засіданні Президії Верховної Ради СРСР, присвяченому розгляду питання про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР (19 лютого 1954 р.)
Мовою джерел
Враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські і культурні зв'язки між Кримською областю і Українською РСР, Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік постановляє:
Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР (19 лютого 1954 р.)
Узагальніть: які причини входження Кримської області до складу Української РСР демонструють наведені вище документи? Кому були вигідні такі дії? Які, на вашу думку, могли бути додаткові підстави, що спонукали керівництво держави до здійснення цього кроку?
2. Перевірте себе: чи збігаються ваші припущення щодо інших причин, не прописаних в офіційних документах, з висновком історика, поданим нижче?
Наступники И. Сталіна розуміли, що з припиненням масових репресій у них залишається єдина можливість утримати український народ у кордонах радянської імперії: переконати його в тому, як йому добре «під зорею Радянської влади». Із втратою терористичного чинника, який «залізом і кров’ю» цементував єдність багатонаціональної держави, стократ зростала вагомість пропагандистського чинника. Східні мудреці казали: скільки б разів не повторювати слово «халва», у роті не стане солодко. Пам’ятаючи це, М. Хрущов висунув ідею передачі Криму Україні й постарався обернути доцільну під економічним кутом зору акцію у підсолоджуючу пропагандистську упаковку: старша сестра передає молодшій частинку себе.
С. Кульчицький, історик
...............................................................................................................................................................
3. Яке економічне становище та повсякдення жителів Кримської області ілюструють фотографії та документи?
1. Розгляньте фотографії (1-6). Що на них зображено? Сформулюйте висновок: чому фотограф зафіксував саме той чи інший конкретний сюжет і яку інформацію він хотів передати? Використовуючи знання з історії цього періоду, спробуйте сформулювати власну думку про повсякденні ситуації, що залишилися поза кадром.
2. Ознайомтеся з документами (с. 52-53). Узагальнивши їх, сформулюйте п’ять-шість речень про повсякдення жителів Кримської області в середині 1950-х рр. Яка інформація з наведених документів підтверджує сюжети на фотографіях, а яка є новою?
Мовою джерел
У зв'язку з тим, що Кримська область є одним із засушливих районів Радянського Союзу, вирощування зазначених сільськогосподарських культур потребує обов'язкового зволоження земель за рахунок штучного зрошення... В багатьох колгоспах і радгоспах області питання водопостачання не вирішені ще до теперішнього часу через відсутність джерел води, що гальмує більш швидкий розвиток цих господарств, і особливо тваринництва.
З листа заступника голови Кримського облвиконкому П. Ляліна Голові Ради Міністрів УРСР Н. Кальченку (27 лютого 1954 р.)
1 - Віяння та сушіння ячменю на току колгоспу в Кіровському районі Кримської обл. (9 липня 1955 р.). 2 - Колона автомашин із зерном нового врожаю в колгоспі в Шуйському районі Кримської обл. прямує на заготівельний пункт (6 липня 1955 р.). 3 - Збирання винограду на плантації вин радгоспу «Коктейль» Судакського району Кримської обл. (8 жовтня 1955 р.). 4 - Діти колгоспників сільськогосподарської артілі в Зуйському районі Кримської обл. йдуть до школи (1 вересня 1954 р.). 5 - Зовнішній вигляд дитячого санаторію Південної залізниці в м. Феодосія Кримської обл. (1955 р.). 6 - Перший кілометр Північнокримського каналу спорудженого трестом «Укрводбуд». Кримська обл. (17 вересня 1960 р.)
Мовою джерел
Станом на 20 травня 1954 року в Кримську область за 1951-1954 рр. було заселено 9970 сімей переселенців, у тому числі в сільськогосподарські колгоспи - 9110 сімей, в рибколгоспи - 197 сімей і радгоспи - 663 сім'ї. За цей же час з причин незадовільного господарського облаштування з області у попередні місця проживання вибули 1005 сімей.
З довідки заступника начальника відділу господарського облаштування переселенців при Раді Міністрів УРСР М. Погиби Раді Міністрів УРСР про недоліки в облаштуванні переселенців у Криму станом на 20 травня 1954 р. (26 травня 1954 р.)
Мовою джерел
В колгоспах області, за станом на I.VI-1954 р., з плану будівництва 2500 будинків підготовлено - 510, або 20,4 % до плану. В стадії будівництва знаходиться - 1340 і не розпочато будівництво - 650 будинків. Затверджене завдання на травень місяць по будівництву 700 будинків виконано лише на 47,1 %.
З довідки Міністерства сільського господарства УРСР Раді Міністрів УРСР про хід будівництва будинків для переселенців та їх господарського облаштування по Кримській області (7 червня 1954 р)

.........................................................................................................................................................
4.Поширені міфи щодо входження Кримської області до складу УРСР
Міф
Історична реальність
Кримський півострів завжди був російським.
Упродовж 1449-1783 рр. півострів належав Кримському ханству. У 1783 р. Крим було приєднано до Російської імперії. 1954 р. Кримську область передано зі складу РРФСР до складу УРСР. З 1991 р. Кримський півострів - територія незалежної України.
Відбулася неправомірна передача Криму до складу УРСР у 1954 р.
Усі дії було зафіксовано правочинними договорами.
М. Хрущов волюнтаристично, тобто ігноруючи наявні умови та закономірності, без будь-яких підстав «подарував» Україні Крим.
У 1954 р. М. Хрущов ще не мав одноосібної влади. Рішення в СРСР ухвалювалися колективним керівництвом (9 членами Президії ЦК КПРС).
Входження Кримської області до складу УРСР не означало передачу Україні міста Севастополя.
У Конституції РФ окремий статус міста не було закріплено, тому після 1954 р. статус Севастополя міг визначатися лише за законодавством УРСР. Це місто є невіддільною частиною України.
Перевірте себе: чи маете ви достатньо аргументів для руйнування міфів? Сформулюйте висновок (п’ять-шість речень). Скористайтеся інформацією з правої колонки таблиці. Перейшовши за кодом чи посиланням http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1451-0/978-966-00-1451-0.pdf, оберіть статті, які охоплюють історичний період, що вивчається, та доповніть свої знання висновками професіоналів. Поділіться отриманою інформацією зі старшими родичами.
Наслідки входження Кримської області до складу УРСР:
виникнення низки економічних проблем, розв’язання яких відбулося за рахунок потенціалу Української РСР;
суттєві зрушення в розвитку економіки півострова: збудовано нові промислові підприємства, зріс потенціал аграрного сектору; споруджено багато житла, шкіл, лікарень;
повне забезпечення півострова водою, газом, електроенергією;
перетворення області на передовий регіон курортного господарства та масового туризму в СРСР;
збільшення чисельності росіян в Україні за рахунок жителів Криму.
Проаналізуйте значення цих наслідків як для України, так і для Кримської області.(усно)
............................................................................................................................................................
Оцініть свою роботу під час практичного заняття.(усно)
Найважливішим для мене під час роботи було...
Як змінився мій погляд на проблеми, пов'язані з долею Криму та його роллю в історії України

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України

11 клас

24 жовтня 2022 08:30

Урок історії

24.10.22

11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Тенденції розвитку Італії ІІ пол.ХХ на початку ХХІ ст.
Повторити:
періодизацію;
основні тенденції розвитку країн Європи;
понятійний апарат теми;

Працюємо над темою параграфу 8 п.4-6;

1.Італія 1945-1975(пар.8, п.4)

а) внутрішня політика

1945-перший коаліційний уряд

1946-

2 червня 1946- референдум...

1948-1963-

1948- "план Маршала"...

ІІ пол.50-х-І пол.60-х-італійське "Економічне диво"

1960-

1963-1976-

1968-1969- "спекотна осінь" 1969...

1973-1975-

б) зовнішня політика

1949- член НАТО

1951-

1955-

1957-

2. Італія 1976-1990 ( п.5)

Джуліо Андріотті-

"Червоні бригади"-

Альдо Моро-

Беттіно Краксі-

1990-

"Чисті руки"-

Сільвіо Берлусконі-

3. Італія на початку ХХІ ст. ( п.6)

-опрацьовуємо довільно (користуючись досвідом попередньої роботи)

-робимо сисновок про стабільність в країні

Ознайомтесь з висновками на стор. 73.
Особливо зверніть увагу на спільні риси у розвитку Німеччини та Італії

Д/З: працюємо над другою частиною параграфу 8(п.4-6), за рекомендаціями поданими вище;
зверніть увагу на визначні(виділені) події в історії країни;
наполегливо попрацюйте з основними поняттями теми;
виконайте завдання на контурній карті стор.5

...........................................................................................................................................................

11 клас

21 жовтня 2022 11:30

Урок історії

21.10.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Культура та духовне життя в УРСР в період десталанізації

Повторити:

періодизація десталінізації

1953-1956- поміркована

1956-1962- радикальна

1962-64 - "реформаторська гарячка"

основні поняття теми;

Аназіз тематичної структурно-логічної схеми;

Працюємо над темою параграфу 10 за планом:

1.Умови розвитку культури(повторення- самостійна робота в таблиці)

СПРИЯТЛИВІ / НЕСПРИЯТЛИВІ

2.Досягнення і проблеми у розвитку культури(пар.10 п.1-7-робота в таблиці- стор.82, завд.16)

ГАЛУЗЬ / ДОСЯГНЕНЯ, ПРОБЛЕМИ / ДІЯЧІ

Ознайомтесь з висновками на стор. 81
Д/З: опрацювати параграф 10, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
повторіть хронологію подій;
завершити роботу на контурній карті стор.4

......................................................................................................................................................

11 клас
19 жовтня 2022 10:30
Урок історії

19.10.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Національно-визвольний рух. "Шістдесятництво"

Повторити:

періодизація десталінізації

1953-1956- поміркована

1956-1962- радикальна

1962-64 - "реформаторська гарячка"

основні поняття теми;

Аназіз тематичної структурно-логічної схеми;

Працюємо над темою параграфу 9 за планом:

Форми протистояння радянській владі вУкраїні:

- український національно-визвольний рух

- дисиденський рух

- "шістдесятництво"-опозиційний рух творчої молоді

1.Національно-визвольний рух ІІ пол. 50-х(пар.9, п.1)

1955-відкритий лист укр. політв'язнів таборів ГУТАБу до ООН

- Укр. рев. центр (УРЦ)-Львів

серю1950-х-"Союз борців за визволення України" (м. Шахтарськ Донецької області)

1956-1958-ліквідація Об'єднаної партії визволення України(Івано-Франківськ)

1961-ліквідація Українського національного комітету(Львів)

"1954-1959-183 націоналістичні та антирадянські угрупування притягнуті до судової відповідальності" стор.66 -додаткова інформація

2.Зародження дисиденського руху(пар9, п.2)

а) дисиденський рух-

б) учасники, діяльність

1958-1961-Українська робітничо-селянська спілка (Зах.Укр.-Л. Лук'яненко,І. Кандиба)

1959-

1961-

І пол.60-х- "Демократичний союз соціалістів", очолив М.Драгош (Одещина)

1964- "Український національний фронт"(ЗУ)

1956-1959-"Реалістичний робітничий гурток демократів" (Донбас)

3. "Шістдесятництво"(п.3)

а) Шістдесятництво-

б) Ідеї та учасники(виписати, вивчити)

Ознайомтесь з висновками на стор. 71
Д/З: опрацювати параграф 9, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями теми;
повторіть хронологію подій;
завершити роботу на контурній карті стор.4

.........................................................................................................................................................

17.10.22

11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Тенденції розвитку Німеччини ІІ пол.ХХ на початку ХХІ ст.
Повторити:
періодизацію;
основні тенденції розвитку країн Європи;
понятійний апарат теми;

Працюємо над темою параграфу 8 п.1-3;

- коротко опрацюйте матеріал за планом

1.Німеччина 1949-1974(п.1)

а) утворення ФРН; основні політичні події 40-60-х років ХХ ст.

б)основні риси ек. розвитку; німецьке "економічне диво";

2.ФРН 1974-1998(п.2)

- передумови та об'єднання Німеччини;

3.Німеччина 1998-2017 (п.3)

-основні зовнішньополітичні орієнтири Німеччини;

За бажанням, можна продовжити роботу над матеріалом теми, дати відповідь на запитання 8, стор. 73; запит. 13, стор.74.

Ознайомтесь з висновками на стор. 73

Д/З: працюємо над першою частиною параграфу 8, за рекомендаціями поданими вище;
зверніть увагу на визначні(виділені) події в історії країн;
наполегливо попрацюйте з основними поняттями теми;
виконайте завдання на контурній карті стор.5

............................................................................................................................................................

11 клас

14 жовтня 2022 11:30

Урок історії

14.10.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Розвиток економіки України в ІІ пол. 50-х-І пол. 60-х років ХХст.

Повторити:

періодизацію;

періодизація десталінізації

1953-1956- поміркована

1956-1962- радикальна

1962-64 - "реформаторська гарячка"

Аназіз тематичної структурно-логічної схеми;

Працюємо над темою параграфу 8 за планом:

1. Зміни в управлінні господарством-спроба децентралізації (пар.8, п.1) ?!

1952-створення колгоспно-радгоспних управлінь

1953- 1956-передача підприємств у підпорядкування республіки (10 тис-зросло з 30 до 70%)

1957-створено територіальні ради народного господарства(раднаргоспи)

1957-11 в Україні + 3(1960) 1962-скорочено до7;

1963-але, створена Вища рада народного господарства (?!)

2. Розвиток промисловості (п. 2-зафіксувати основні факти)

3.Розвиток сільського господарства (п.3-зафіксувати основні факти та супрречності процесів)

4.Зміни в соціальній сфері(п.4)

1956-

1957-

1958-

1964-

Ознайомтесь з висновками на стор. 64

Д/З: опрацювати параграф 8, за рекомендаціями поданими вище;

попрацюйте з основними поняттями теми;

виконайте завдання на контурній карті стор.4

.............................................................................................................................................................

11 клас

12 жовтня 2022 10:30

Урок історії

12.10.22.

11 клас
Історія України
Тема уроку: Суспільно- політичне життя в Україні в ІІ пол. 50-х-І пол. 60-х років

Повторити:

періодизацію;

періодизація десталінізації

1953-1956- поміркована

1956-1962- радикальна

1962-64 - "реформаторська гарячка"

Аназіз тематичної структурно-логічної схеми;

Працюємо над темою параграфу 7 за планом:

1.ХХ зїзд КПРС та його рішення (пар.7, п.1, питання-робота в зошиті)

2.Розгортання десталінізації (п.2- працюємо в таблиці, стор.57, запит. 11)

3. Зміни в керівництві. Відставка М.Хрущова(п.3)

-визначити причини відставки

- зафіксувати хронологію подій

Ознайомтесь з висновками на стор. 56

Д/З: опрацювати параграф 7, за рекомендаціями поданими вище;

попрацюйте з основними поняттями теми;

виконайте завдання на контурній карті стор.4

..........................................................................................................................................................

11 клас

10 жовтня 2022 08:30

Урок історії

10.10.22

11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Тенденції розвитку Великої Британії та Франції на початку ХХІ ст.
Повторити:
періодизацію;
основні тенденції розвитку країн;
понятійний апарат теми;

Працюємо над темою параграфу 7 за планом (дещо його змінюю).

Продовжуємо роботу у порівняльній таблиці за зразком стор. 61, питання 14.

Узагальнюємо матеріал зазначений у таблиці (І частина):
період 1979-2007 (п.2- Британія; п.5-Франція(1970-1995)
період 1945-1979 (п.1-Британія; п.4- Франція(1945-1969)

Продовжуємо роботу у таблиці:

період 2007-2017 (п.3- Британія; п.6 -Франція(1995-2017)

Узагальнююче порівняння будемо робити на наступному уроці

Ознайомтесь з висновками на стор. 61

Д/З: завершуємо роботу над параграфом 7, за рекомендаціями поданими вище;
зверніть увагу на визначні(виділені) події в історії країн;
наполегливо попрацюйте з основними поняттями теми;
виконайте завдання на контурній карті стор.5

...........................................................................................................................................................

11 клас

7 жовтня 2022 11:30
Урок історії

07.10.22.

11 клас
Історія України
Тема уроку: УРСР на початку десталінізації

Повторити:

періодизацію;

Вступ до теми:

1.Десталінізація-

2.Періодизація десталінізації

1953-1956- поміркована(пар. 6)

1956-1962- радикальна

1962-64 - "реформаторська гарячка"

3. Складові десталінізації(робота у зошиті)

- ГУЛАГ, репресії
- амністія, реабілітація
- принцип законності
- послаблення ідеологічного тиску
- децентралізація
- партійно державна еліта (номенклатура)

Працюємо над матеріалом параграфу 6 за планом (і у формі табл.стор.51, запит.13)

1.Внутрішньополітичне становище в Україні після смерті Й. Сталіна(п.1)

2.Входження Криму до складу УРСР(п.2)

3.Перші перетворення в соціально-економічній сфері (п.3)

4.Протести українців у концтаборах (п.4)

Ознайомтесь з висновками на стор. 51

Д/З: опрацювати параграф 6, за рекомендаціями поданими вище;

попрацюйте з основними поняттями теми;

виконайте завдання на 4 контурній карті.

...............................................................................................................................................................

11 клас
5 жовтня 2022 10:30
Урок історії

..............................................................................................................................................

11клас

3 жовтня 2022 08:30

Урок історії

03.10.22

11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Велика Британія та Франція
Повторити:
періодизацію;
основні тенденції розвитку країн;
понятійний апарат теми;

Працюємо над темою параграфу 7 за планом (дещо його змінюю).

Розпочинаємо роботу у порівняльній таблиці за зразком стор. 61, питання 14.

Опрацьовуємо тему у таблиці лише:

період 1945-1979 (п.1-Британія; п.4- Франція(1945-1969)

період 1979-2007 (п.2- Британія; п.5-Франція(1970-1995)

Узагальнююче порівняння будемо робити на наступному уроці

Ознайомтесь з висновками на стор. 61

Д/З: опрацюйте параграф 7, за рекомендаціями поданими вище;
зверніть увагу на визначні(виділені) події в історії країн;
наполегливо попрацюйте з основними поняттями теми;
виконайте завдання на контурній карті стор.5

..........................................................................................................................................................

11 клас Історія України Практичне заняття: Депортації українців(робота з документами)

30 вересня 2022 11:30

Урок історії

........................................................................................................................................................

11 клас

28 вересня 2022 10:30

Підключитися до конференції Zoom

Урок історії

28.09.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Практичне заняття "Вирвані з коренем. Депортації українців і українок у 1944—1951 рр.: причини, етапи, наслідки (на підставі дослідження документальних джерел)"

Повторити:

що таке депортація?
якими були причини депортації українців у 1944-1951 рр.?
назвіть найбільші акції депортації українського населення у зазначений період
визначте основні наслідки депортацій українського населення.
які ще національні групи зазнали депортацій з України в 1944-1951 рр.?

працюємо з документальними джерелами: уважно прочитати запропоновані документальні джерела; вибратии одне з 3-х завдань і дати письмову відповідь, опираючись на аналіз запропонованих джерел;

Завдання 1. Проаналізуйте наведені вище дані. Які висновки можна зробити за ними?

Із листівки УПА, поширюваної серед українського населення під час здійснення операції «Вісла»
…У нас у цілій Україні шаліє далі жорстокий нелюдський терор НКВС, а нас, українців, жителів Лемківщини, Надсянка, Грубешівщини, Холмщини і Підляшшя, намагаються більшовицько-польські людоїди вигнати з наших рідних осель.
Українці!
Ніхто з нас не сміє на це мовчки погодитися. Не сміємо вгнутися перед чужим терором, але мусимо виступити до рішучої оборони і мусимо своїми ділами доказати перед цілим світом і перед майбутньою історією, що це є насильство, безправство і масовий злочин людоїдства. Не позволимо себе нікому застрашити, стероризувати і вивезти, ми не вівці й не худоба, щоб нас безправно переганяти з місця на місце, виселювати, вивозити, знищувати.
На тій землі, в тих хатах і в тих наших рідних селах прожили наші предки тисячі років. І ми хочемо далі в них жити. У тих наших стареньких церквах і гробах — святі кості наших батьків, які проклянуть тих, що їх зрадять і покинуть…
Лютий 1946 р. Українські повстанці
1. До чого закликала УПА українське населення під час здійснення операції «Вісла»? 2. Як вона аргументувала необхідність опору польській владі?
Кількість дітей — учасників національно-визвольної боротьби в західних областях УРСР, висланих на спецпоселення (станом на 1 січня 1948 р.)

Уривок із колективної монографії «Соціальні трансформації в Україні: пізній сталінізм і хрущовська доба» (за ред. В. М. Даниленка)
У післявоєнний період основний контингент депортованих із Західної України складали учасники національно-визвольної боротьби та прості селяни — «куркулі»…
Перша хвиля депортацій припала на жовтень 1947 р., а друга — на кінець 1948 р., що було пов’язано з переходом до суцільної колективізації: ще більшої масштабності ця акція набрала у 1949 р. у зв’язку з проведенням спеціальної операції з масової депортації «куркулів». 18 серпня 1950 р. Рада міністрів УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили виселяти 1,2 тис. господарств Чернівецької та Закарпатської областей за межі Української РСР з конфіскацією належного їм майна.
Впродовж 1950—1952 рр. із західноукраїнських земель було виселено понад 91 тис. хутірських господарств, з яких 21,6 тис. відправлено у південні райони республіки, а частину депортовано до Сибіру… Загалом же впродовж 1944—1952 років із Західної України за межі республіки було вислано без права повернення понад 203 тис. осіб.
На рубежі 1940—1950-х років українці становили п’яту частину в’язнів ГУЛАГу. У таборах налічувалося 362,6 тис., в колоніях — майже 143,6 тис. осіб. Серед спецпоселенців своєю чисельністю вони поступалися лише чеченцям, а серед засланих і висланих — тільки росіянам

Завдання 2. Як у джерелі обґрунтовується необхідність виселення(причини) українців з їх земель? Ваше ставлення до перелічених причин

1) Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі й польських громадян з території УРСР

Загальні положення

Стаття 1

Обидві Договірні Сторони зобов’язуються по підписанні цієї угоди приступити до евакуації всіх громадян української, білоруської, російської і русинської національностей, що проживають в ...Польщі, ...які побажають переселитися з території Польщі на Україну, та приступити до евакуації всіх поляків і євреїв, що перебували в польському громадянстві до 17 вересня 1939 року, які проживають в західних областях УРСР і бажають переселитися на територію Польщі.

Евакуації підлягають лише ті з перелічених в абзаці 1 особи, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення.

Евакуація є добровільною, і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.

2) Думка польських істориків

«Угода від 9 вересня 1944 року, що відноситься до групи — військові злочини та злочини проти людства, оскільки умови, закладені в ній, та методи їх виконання були явно примусовими, позиціонувалась як міжнародна, але жодна зі сторін не ратифікувала її.

За своїм статусом більшість депортованих належала до категорії спеціальних переселенців. Відсутність житла, предметів першої необхідності, медикаментів та продовольства особливо гостро позначились на перших партіях депортованих. Після приїзду людей підселяли в будинки місцевих жителів «за рахунок ущільнення».

3) Думка істориків української діаспори

«Усі витрати, пов’язані з репатріяцією в обидві сторони, зобов’язався покрити радянський уряд, особливо зацікавлений у швидкому її здійсненні, тому, не зважаючи на триваючі ще воєнні дії та нестачу транспортних засобів, уже місяць після підписання договору почали відправлятися перші ешелони з переселенцями. Очистивши Західню Україну від поляків, Кремль сподівався дістати в руки вирішальний козир при затверджуванні польсько-радянського кордону на лінії Сян-Буг, на передбачуваній мировій конференції після закінчення війни. З другого боку, з переселенням польських українців до УРСР здійснювалася давня мрія Росії: зберігати контролю за всім українським населенням».

«Підписавши договір про репатріяцію, польська влада з невдоволенням спостерігала повільні темпи переселення й невелику кількість добровільних зголошень на виїзд. До 1 лютого 1945 р., тобто до дня, коли, згідно з польсько-радянським договором, переселення мало бути закінчене, виїхало всього 63 тис. осіб. Внаслідок посилення тиску з боку адміністративних органів і війська, до кінця серпня переселено дальших 160 тисяч, що Варшава знову-таки визнала незадовільним, бо, за її підрахунками, впродовж року переселенської акції виїхало 66,4% зареєстрованого на виїзд українського населення Люблінщини і тільки 28% Ряшівщини. Зробивши з цього відповідні висновки, польський уряд змінив тактику і проголосив, що населення хоче виїздити, одначе не може цього зробити з огляду на терор з боку УПА. Під приводом «охорони селян перед бандами» зосереджено велику кількість війська, яке зрозуміло інтенцію свого уряду та почало виселювати всі особи української национальности».

4) Зі звіту заступника начальника Генштабу Війська Польського Стефана Моссора голові державної комісії безпеки, міністрові національної оборони Польської Народної Республіки Міхалу Ролі-Жимерському

«[У 1944-1946 роках] багато осіб і навіть родин сховалося у лісах або прикордонних місцевостях на території Чехословаччини і потім прямісінько (через кордон) повернулись до своїх осель, стаючи базою для банд УПА та небезпекою для нас на майбутнє. У зв’язку з тим, що Радянський Союз вже не приймає назад цих родин [Після закінчення терміну угоди на теренах Східної Польщі ще залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на терени УРСР], необхідно навесні дійсно провести енергійну акцію переселення цих людей окремими родинами в розпорошенні землі, де вони швидко асимілюються».

5) Уривок зі звіту міністру оборони заступника начальника Генерального штабу Війська Польського генерала С. Моссора

«...При розгляді ситуації на території Краківського округу виплила проблема з залишками українців. Багато осіб і навіть цілі сім’ї українців сховалися у лісах, або в прикордонних теренах Чехословаччини, а потім повернулися в свої садиби, становлячи бази для банд УПА і небезпеку іредентизму на майбутнє. Оскільки Радянський Союз не приймає на даний час цих людей, здається, необхідно навесні здійснити енергійну акцію переселення цих осіб окремими сім’ями, розкидаючи їх по всіх відновлених територіях, де вони швидко асимілюються...

Завдання 3.

1. Як можна оцінити масштаби депортацій в УРСР у післявоєнний період?

3. Якими були особливості депортацій?

4. Як вони впливали на демографічну ситуацію в республіці?

6) Зі звіту відповідальних за реалізацію операції «Захід» у Рівненській області уповноваженого МДБ СРСР полковника М. Головкова та начальника управління МДБ у Рівненській області В. Шевченка

«При виїзді автомашини з посадженими на неї сім’ями бандитів, село Корпин Рівненського району, жителями цього села щільним кільцем була оточена машина з метою затримання її виходу з села. У зв’язку з цим оперативна група для наведення порядку та отримання можливості виїзду автомашини з сім’ями бандитів вимушена була відкрити попереджувальний вогонь. Аналогічні факти затримання автомашин із завантаженими на них сім’ями бандитів мали місце в селах Новий Двір та Абаров Рівненського району».

«В деяких селах Рівненського, Олександрійського, Тучинського, Межиріцького та інших районів жінки супроводжували висланих плачем та криком. Були випадки, коли окремі з них демонстративно вимагали, щоб їх повантажили разом з висланими або розстріляли на місці».

27 серпня 1949 року в Польщі урядовим декретом переселенців позбавили прав на колишні господарства та залишене майно. У середині 1950-х років Польща на політичному рівні вперше висловила негативне ставлення до методів проведення акції, але не до самої операції. У 1956 році переселенці отримали можливість за попереднім дозволом змінювати місце проживання.

3 серпня 1990 р. Сенат (верхня палата парламенту) Польської Республіки засудив акцію «Вісла». Однак Сейм (нижня палата парламенту) цю ухвалу заблокував. У лютому 2007 р. Президент Польщі Лех Качинський і Президент України Віктор Ющенко в спільній заяві засудили акцію «Вісла».

7) Історик Олег Бажан про процес переселення в Україні

«Як і у випадку з кримськими татарами, в Східній Україні організовували мобілізаційні акції, покликані заповнити брак робочих рук і, отже, перетворити Західну Україну на свого роду плавильний казан, щоб там не було опозиції радянському режимові. За рахунок тих людей, яких згодом після вишів направляли на роботу до Західної України, і відновлювали дефіцит робочих рук».

Вивезення у Сибір. Листівка ОУН(б)

Підсумки та наслідки депортації

Загалом із західних областей України (за винятком Закарпатської) виселили 26 тис. 332 сім’ї (77 тис. 291 особа, з них 18 тис. 866 чоловіків, 35 тис. 441 жінку і 22 тис. 279 дітей). Зокрема, з Рівненської області депортували 3 тис. 367 родин (11 тис. 347 осіб), з Волинської — 2 тис. 711 (9 тис. 50 осіб), із Львівської — 5 тис. 223 (15 тис. 920 осіб), з Тернопільської — 5 тис. (13 тис. 508 осіб), зі Станіславської — 4 тис. 512 (11 тис. 883 особи), з Чернівецької — 613 (1 тис. 627 осіб), з Дрогобицької — 4 тис. 504 (14 тис. 456 осіб). За соціальним складом серед депортованих сімей переважали середняцькі селянські родини, які становили економічну основу західноукраїнського села, що призвело до руйнації традиційної соціальної структури.

..................................................................................................................................................................

26.09.22

11 клас

Всесвітня історія

Тема уроку: США та КАНАДА

Повторити:

періодизацію;

основні тенденції розвитку країн ;

понятійний апарат теми;

Нову тему, викладену у параграфі 6, можна опрацювати у двох варіантах:

І- у формі таблиці стор. 48, завд.12;

ІІ-опрацювати за запропонованим і уточненим планом (матеріал необхідно зафіксувати і за періодом правління американських президентів -зразок)

Працюємо над матеріалом параграфу 6, за планом:

1.США 1945-1960 (п.1)

а) президенство Г. Трумена(зразок роботи)

б) ........................ Д. Ейзенхауера

2. США 1961-1980 (п.2)

а) президенство Д.Кеннеді

б) ...................... Л. Джонсона

в) ....................... Р. Ніксона

г) ...................... Д. Форда

д) .................... Д. Картера

3. США 1981-2000 рр.(п.3)

а) президенство Р. Рейгана

б) .................... Дж. Буша

в) .................. Б. Клінтона

4. США на початку ХХІ ст.(п.4)

а) президенство Дж. Буша-молодшого

б)........................ Б. Обами

в) ...................... Д. Трампа

5. Канада (п.5, опрацюйте довільно + додаткова інф. стор. 48)

Ознайомтесь з висновками на стор. 48

Д/З: опрацюйте параграф 6, за рекомендаціями поданими вище;

зверніть увагу на визначні(виділені) події в історії країн;

наполегливо попрацюйте з основними поняттями теми;

виконайте завдання на контурній карті стор.4

.............................................................................................................................................................

23.09.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Урок узагальнення: Україна в період післявоєнної відбудови

Працюємо над навчальними тестами в робочому зошиті. Ця робота має на меті допомогти вам закріпити набуті знання.

Нагадую правила, знайомі нам раніше:

- в зошит записується № і саме питання (крім питань до документів)

- буква і правильна відповідь

- бажано, спочатку працювати самостійно, на складні питання шукати відповідь у підручнику лише, потім, вдаватися до інших джерел

- перевірятиму роботу у зошиті( у школі)

Навчальні тести по темі: Україна в період повоєнної відбудови

1. Коли відбувся Львівський собор греко-католицької церкви, який ухвалив рішення про ліквідацію Берестейської унії та об’єднання греко-католицької церкви з руською православною?

А) 12 листопада 1947 р.;

Б) 7-8 лютого 1945 р.;

В) 16 18 червня 1948 р.;

Г) 22-24 грудня 1949 р.;

Д) 8-10 березня 1946 р.

2. Відколи в УРСР розпочалися трансляції республіканського телебачення?

А) 5 листопада 1951 р.;

Б) 1 січня 1953 р.;

В) 7 листопада 1954 р.;

Г) 1 травня 1957 р.;

Д) 1 січня 1958 р.

3. Установіть відповідність між подією та історичною особою.

1. Репресії проти Української греко-католицької церкви;

2. збройний опір УПА радянському режимові;

3. створення лабораторії моделювання та обчислювальної техніки;

4. розвиток педагогічної науки.

А) Р. Шухевич;

Б) Т. Лисенко;

В) В. Сухомлинський;

Г) Й. Сліпий;

Д) С. Лебедев.

4. Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А) Грошова реформа;

Б) договір між СРСР і Польщею про радянсько-польський кордон;

В) випуск перших в Україні автобусів;

Г) радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття до складу УРСР.

5. Позначте п’ять особливостей періоду відбудови в Україні.

1) Проведення відбудови за рахунок внутрішніх ресурсів;

2) незначні збитки, нанесені війною;

3) фінансування сільського господарства за залишковим принципом;

4) відбудова тривала за схемою: стабілізація валюти, відбудова доріг і засобів зв’язку, сільського господарства, легкої промисловості і важкої індустрії;

5) процес відбудови здійснювався централізовано і планово;

6) повернення до довоєнної моделі розвитку народного господарства: розвиток важкої промисловості, нещадна експлуатація сільського господарства;

7) значну роль відігравала ідеологія;

8) відбудова тривала 15 років.

6. Укажіть чотири особливості відбудови західних областей України.

1) Значне зруйнування території під час війни;

2) потужний економічний потенціал;

3) одночасне проведення соціалістичних перетворень;

4) особливий менталітет західних українців;

5) боротьба ОУН-УПА з радянською системою;

6) втручання західних держав.

7. Установіть хронологічну послідовність подій.

А) Створення Закарпатської області;

Б) ліквідація УГКЦ;

В) смерть А. Шептицького;

Г) операція «Вісла».

8. Укажіть три ознаки повоєнної відбудови народного господарства України.

1) Брак кваліфікованої робочої сили;

2) спрямування капіталовкладень у соціальну сферу;

3) першочергова відбудова важкої промисловості;

4) відсутність фінансових надходжень з-за кордону;

5) переважний розвиток сільського господарства;

6) використання технічної допомоги за «планом Маршалла».

9. Позначте прізвища письменників, які відіграли важливу роль у розвитку культури України в другій половині 1940 — на початку 1950-х років?

1) О. Гончар;

2) В. Сосюра;

3) В. Симоненко;

4) С. Параджанов;

5) Ю. Яновський;

6) Л. Костенко.

10. Позначте суть політики радянізації західних областей України в період повоєнної відбудови.

А) Переселення українців західних областей до центральних і східних областей УРСР;

Б) уніфікація всіх сфер життя відповідно до норм, утверджених у СРСР;

В) репресії проти священиків Української греко-католицької церкви;

Г) придушення збройної боротьби підпілля ОУН і загонів УПА.

Робота з поняттями і термінами

11. Виберіть 4 з перелічених-поясніть значення

• репатріанти, екстенсивний шлях розвитку, тоталітарна економіка, модернізація, спец поселення, національна свідомість, космополіти, «псевдонауки», «лисенківщина», «ждановщина».

Робота з документами

12. Про події якого періоду згадував М. Хрущов у мемуарах?

«Незабаром стали надходити офіційні донесення про людей, які померли від голоду. Траплялися випадки людоїдства... Кириченко, який був тоді секретарем Одеського обласного комітету партії, сказав мені, що він їздив до одного з колгоспів перевіряти, як люди переносять зиму... Уявляєш собі все це? Ця жінка збожеволіла від голоду і зарізала власних дітей!»

13. Яке поняття ілюструють резолюції і постанови ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У

«Про серйозні недоліки і помилки керівництва української компартії», «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення» ?

14. Що стало наслідком прийняття рішення, уривок з якого наведено нижче? «Остаточно вирішити українську проблему у Польщі. З цією метою: а) провести за погодженням з Державним Репатріаційним Управлінням евакуацію з південної та східної прикордонної смуги усіх осіб української національності на північно-західні землі, розселяючи їх там, за можливості, як найрозпорошеніше; б) евакуації будуть піддані усі українські народності з лемками включно (...)».

15. Про кого йдеться в уривку з послання до ювілею?

«...Був живим втіленням долі Української церкви і нашого народу у XX столітті... Його, як і мільйони українців, прирекли на тортури в катівнях НКВД/КГБ і на мучеництво ГУЛАГу. Але якщо в ув’язненні він був “німим свідком Церкви”, то згодом, уже в діаспорі, став голосом “мовчазної Церкви”».

........................................................................................................................................................

11 клас
21 вересня 2022 10:45
Урок історії

11 клас
Підключитися до конференциії Zoom
Урок історії
21 вересня 2022 10:30

21.09.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Культура України в перші післявоєнні роки

Повторити:

періодизацію; особливості відбудови Західноі України; понятійний апарат теми;

Працюємо над матеріалом параграфу 5, за планом (знайомим за попереднім знайомством з розвитком культури різних періодів)

1.Історичні умови розвитку культури (пар.5, п.1)

а) складові розвитку культури (ознайомтесь з таблицею на стор. 37)

б) умови розвитку культури

(п.1, можна опрацювати у формі таблиці: сприятливі/несприятливі)

2.Досягнення у розвитку культури (п. 2,3,4,5)

- тему можна опрацювати у довільній формі;

- можна у формі таблиці (зразок стор.45, завдання 12, але перша колонка має бути значно менша, пам'ятаєте!)

- зверніть особливу увагу на діячів культури; іх прізвища внесіть у таблицю;

Робота у таблиці складніша, тому оцінюється вищими балами.

Ознайомтесь з висновками на стор. 44

Д/З опрацювати параграф 5, за рекомендаціями поданими вище;

попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;

...........................................................................................................................................................

19.09.22

11 клас

Всесвітня історія

Тема уроку: Тенденції економічного і соціального розвитку держав Північної Америки та Західної Європи

Повторити:

характерні риси біполярного світу; ознаки "холодної війни";

Особливість тем двох наступних уроків в тому, що через роботу з новими поняттями ви ознайомитесь з основними рисами розвитку країн регіону у визначений період. Цим зумовлена і форма роботи над матеріалом параграфу 4.

Уважно читаєте параграф, фіксуєте важливу інформацію у формі розгорнутого плану

(підпунктами якого і стануть ці основні поняття, вони виділені у тексті)

Працюємо над темою за планом (дещо його змінюю):

І.Економічний розвиток країн Заходу ІІ пол. ХХ - на ХХІст.

1) особливості (пар.4, п.1)-нагадую форму розгорнутого плану

а)

б)

2) ознаки індустріального суспільства (п.2, переписати-вивчити стор.24)

ІІ. Соціальний розвиток країн Заходу ІІ пол. ХХ - на ХХІст.

1) основні процеси (п.3)

2) феміністський рух (п.4)

3) шведська соціальна модель (п.5)

За бажанням, опрацювати параграф, можна, у формі таблиці (зразок стор.29, запит.13)

Ознайомтесь з висновками на стор. 28-29

Д/З: опрацювати параграф 4, за рекомендаціями поданими вище;

наполегливо попрацюйте з основними поняттями теми;

.............................................................................................................................................

16.09.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Політика радянізації та репресій в західних областях УРСР

Повторити:

- коли і за яких обставин західноукраїнські землі ввійшди до складу УРСР;

Працюємо за планом:

1. Відновлення радянської влади. Масові депортації 1944-1946 (пар.4, п.1)

2.Ліквідація Української греко-католицької церкви в УРСР (п.2)

3. Особливості здійснення колективізації, індустріалізації та "культурної революції" (п.3)

4. Український національно-визвольний рух в 1944-1950-х роках (п.4)

Тема складна і не легка для розуміння. Необхідно уважно пропрацювати цей параграф, у звичній для нас системі роботи. Зафіксувати у зошит фактичний матеріал, хронологію, терміни.

Перечитати документи на стор.33.34,35

Обговорення найважливіших подій і процесів відбудеться на наступному уроці (онлайн).

За бажанням, можна попрацювати над таблицею (стор.36, завдання 11)

Ознайомтесь з висновками на стор. 36

Д/З опрацювати параграф 4, за рекомендаціями поданими вище;

попрацюйте з основними поняттями теми;

виконайте завдання 11 на стор. 36 (за бажанням)

попрацюйте з тематичною контурною картою (стор.3)

.........................................................................................................................................

11 клас

14 вересня 2022 10:30

Підключитися до конференції Zoom

Урок історії

14.09.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Внутрішньополітична та економічна ситуація в УРСР

Повторити:

періодизацію історії України ІІ пол. ХХ-поч ХХІ ст.;

особливості повоєнного становища УРСР;

дати відповідь на запитання стор.20, на початку параграфу 3;

Особливість роботи над матеріалом параграфу 3:

параграф опрацьовуємо у довільній формі;

надаємо перевагу тим фактам, які дозволяють розкрити зміст головного (буде виділене жирним шрифтом у плані)

Працюємо за планом:

1.Умови у яких розпочалася відбудова (пар.3, п.1)

2.Українці у повстаннях у таборах ГУТАБу ( п.2)

3.Особливості відбудови в Україні (п.3)

4.Штучний голод 1946-1947 рр. (п.4, таблиця стор.27-повторити хронологію)

5. Демографічні зміни та рівень життя населення (п.5)

Ознайомтесь з висновками на стор. 27

Д/З: опрацювати параграф 3, за рекомендаціями поданими вище;

попрацюйте з основними поняттями теми;

виконайте завдання на 1, 2 контурних картах.

.............................................................................................................................................................

11 клас

12 вересня 2022 08:30

Підключитися до конференції Zoom

Урок історії

12.09.22.

11 клас

Всесвітня історія

Тема уроку: Формування біполярного світу.

Повторюємо:

-періодизацію;

- основні поняття: Я-ПС; конфронтація; біполярний світ; НАТО; ОВД;

- хронологію:1943, 1945, 24 жовтня 1945, 10 грудня 1948

Працюємо за планом (основну увагу зосереджуємо на хронології подій):

1. Радянська окупація Центрально- Східної Європи(пар.3, п.1)

2. "Холодна війна" (п.2, 3,4)

- працюємо з хронологією в зошиті;(можна у формі таблиці, зразок якої на стор.19,

запитання 13)

- спробуйте дати відповідь на питання (усно): 1) суть "холодної війни", 2) причини,

3.) передумови, 4) особливості (скористайтеся схемою на стор.15)

3.Утворення НАТО та Варшавського договору(п.5)

-особливу увагу зверніть на НАТО(спробуйте пояснити чому?)

Ознайомтесь з висновками на стор. 19

Д/З: опрацювати параграф 3; особливу увагу на хронологію (п.4 за зразком табл. стор.19);

повторіть основні поняття теми.

............................................................................................................................................................

11 клас

9 вересня 2022 11:30

Підключитися до конференції Zoom

Урок історії

09.09.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Адміністративно-територіальні зміни та зовнішньополітична діяльність УРСР

Перед уроком повторити:

періодизацію (структуру) другого періоду Новітньої історії України(1945- поч ХХІ ст.);

основні поняття параграфу 1; с

спробуйте пояснити різницю в поняттях "нація" та "політична нація"(усно);

Працюємо за планом:

1.Адміністративно-територіальні зміни (пар.2, п.1)

-виписати хронологію та події;

-основні поняття(стор.14);

-історичне значення для України (стор. 16- 4 тези)

2.Операція "Вісла"(пар. 2, п.2)

-опрацювати у формі таблиці( зразок стор.19)

-письмова відповідь на питання 8 стор.19 (за бажанням)!!!

3. Зовнішньополітична діяльність (пар.2, п.3)

- хронологію подій в зошит;

Ознайомтесь з висновками (стор.19)

Д/З: Опрацювати параграф 2, використовуючи рекомендації зазначені вище; завершити роботу з відповідною темі, контурною картою;

.......................................................................................................................................

11 клас

7 вересня 2022 10:30

Підключитися до конференції Zoom

Урок історії

07.09.22.

11 клас

Всесвітня історія

Тема уроку: Вступ. Облаштування повоєнного світу

Розпочинаємо роботу з курсом всесвітньої історії.

Працюємо над матеріалом параграфу 1, 2 за планом:

1. Періодизація всесвітньої історії (пар.1, п.1прочитати, стор.6 таблиця-повторити, усно)

2.Джерела вивченя всесвітньої історії (пар.1, п.2-ознайомитися, визначити особливості - усно)

3. Зміни в кількості населення (пар.1, п.3-ознайомитися)

4. Суть і особливості Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин (пар.2, п.1,2)

-ознайомтесь попередньо з матеріалом цих пунктів;

- детально опрацюємо питання на online уроці;

5.Діяльність ООН. Формування міжнародних стандартів з прав людини (пар.2, п.3,4)

- ознайомтесь з документом стор.12;

- попрацюйте з поняттями, зазначеними на полях підручника;

- попрацюйте з хронологією;

24 жовтня 1945-

1947-

1952-

10 грудня 1948-

1966-

Ознайомтесь з Висновками (стор.13).

Зверніть увагу на третій, можливо, зможете обгрунтувати письмово-чекаю відповіді, щоб оцінити.

Д/З: опрацювати параграфи 1,2, опираючись на рекомендації подані вище

Бажаю успіху

....................................................................................................................................

11 клас
5 вересня 2022 08:30
Підключитися до конференції Zoom

Урок історії

05.09.22.

11 клас

Історія України

Тема уроку: Вступ. Зміст та особливості курсу

Сьогодні розпочинаємо роботу над курсом історії ІІ половини ХХ - початку ХХІ століття. Як завжди, перший урок передбачає серйозне повторення вивченого і не тільки в 10 класі. Частково, у цьому нам допоможе матеріал вступного параграфу (1, стор.5-12)

Працюємо за таким планом:

1. Періодизація та особливості ІІ періоду Новітньої історії України(пар.1, п.1)
А)Періодизація історії України (повторення, таблиця стор.5)
Б) Структура (періодизація) другого періоду Новітньої історії України (повторення, таблиця стор.5)
-ознайомитися з таблицею;
-визначити і виписати особливості основних періодів (пар.1.п1)

2. Загальні тенденції світового розвитку (пар 1, п.2)
- опрацьовуємо пункт, виписуючи тезами у зошит, основні риси. Вони виділені жирним шрифтом.
-знайомимось глибше з їх значенням, при потребі виписуємо в зошит (словник на стор. 7-8 параграфу);

3.Уроки Другої світової війни (пар.1, п.3)
-перечитуємо знайомий вам з 10 класу матеріал;
-особливу увагу звертаємо на стор.9 (7 тез)
-працюємо з поняттями "політична нація", "історична пам'ять"
- на стор. 10 внизу знаходиться витяг з документу, опрацюйте його усно;

4.Населення і територія України (стор. 11-12)
-детальніше пропрацюємо його та діаграму (стор.11) на уроці

Для перевірки вивченого перечитайте запитання і завдання на стор.12.

Особливо, зупиніться на запитанні 12. Детальніше обговоримо його на уроці.

Бажаю успіху

Види продукції	На початку п’ятирічки	Наприкінці п’ятирічки
Сільськогосподарська продукція	1,5 %	0,5 %
Промислова продукція	3,9 %	3,5 %

	1939		1959
усього	1123,8 (тис. осіб)	100 (%)	1201,5 (тис. осіб)	100 (%)
росіяни	557,4	49,6	858,3	71,4
українці	153,5	13,7	267,7	22,3
євреї	65,3	5,8	25,4	2,1
білоруси	6,7	0,6	21,7	1,8
поляки	5,1	0,5	3,9	0,3
німці	51,0	4,5	0,5	0,04
молдавани	1,5	0,1	2,4	0,3
греки	20,7	1,8	1,1	0,1
болгари	15,3	1,4	0,7	0,06
татари	218,5	19,41	1,8	0,1
інші національності	28,8	2,6	18,2	1,5

Міф	Історична реальність
Кримський півострів завжди був російським.	Упродовж 1449-1783 рр. півострів належав Кримському ханству. У 1783 р. Крим було приєднано до Російської імперії. 1954 р. Кримську область передано зі складу РРФСР до складу УРСР. З 1991 р. Кримський півострів - територія незалежної України.
Відбулася неправомірна передача Криму до складу УРСР у 1954 р.	Усі дії було зафіксовано правочинними договорами.
М. Хрущов волюнтаристично, тобто ігноруючи наявні умови та закономірності, без будь-яких підстав «подарував» Україні Крим.	У 1954 р. М. Хрущов ще не мав одноосібної влади. Рішення в СРСР ухвалювалися колективним керівництвом (9 членами Президії ЦК КПРС).
Входження Кримської області до складу УРСР не означало передачу Україні міста Севастополя.	У Конституції РФ окремий статус міста не було закріплено, тому після 1954 р. статус Севастополя міг визначатися лише за законодавством УРСР. Це місто є невіддільною частиною України.

11 клас

Перед розглядом даної теми, необхідно дати відповідь на питання стор.193(перед параграфом 23-усно)Працюємо над матеріалом параграфу 23 за планом:

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО1. Початок економічних перетворень(пар.23, п.1-опрацювати у формі розгорнутого плану)

Обов'язково познайомтесь з висновками на стор. 202

1.Як називалася парламентська опозиція у Верховній Раді УРСР/Верховній Раді України (1990—1994 рр.)?

А «Група 239» Б Народна Рада В Українська Гельсінська група Г Народний рух України

2.Яке явище економічного життя було притаманне розвитку економіки УРСР у період «перебудови»?

3.Політика гласності в роки «перебудови» сприяла

4.Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з В. Щербицьким щодо реформаторського курсу М. Горбачова?

А Л. Лук’яненко Б В. Чорновіл В Є. Сверстюк Г С. Хмара

6.У якому році православна церква святкувала тисячоліття хрещення Русі, що поклало початок релігійному відродженню в УРСР та СРСР?

А 1980 р. Б 1985 р. В 1988 р. Г 1991 р.

7.Поява талонів на розподіл продуктів харчування свідчила про

А розквіт «самвидаву» Б провал політики «перебудови» В початок епохи «застою» Г появу приватної власності

8.Яке питання було винесене на Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.?

9.Які події спричинили появу такого оголошення?

10.У якому році відбулася подія, до якої закликав зображений плакат?

А 1988 р. Б 1989 р. В 1990 р. Г 1991 р.

А 1985 р. Б 1987 р. В 1989 р. Г 1991 р.

А Українська робітничо-селянська спілка Б Українська Гельсінська група В Народний рух України за «перебудову» Г Українська республіканська партія

13.Установіть відповідність між подіями та наслідками.

14.Установіть послідовність появи понять в історії УРСР.

А «розвинений соціалізм» Б політична реабілітація В «гласність» Г відбудова

15.Що із зазначеного є свідченням зростання активності українського суспільства в 1988—1989 рр.?

19.12.2211 клас Всесвітня історіяТема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси. Робота з навчальними тестами по темі(чекаю результатів)

09.12.22.11 клас Історія УкраїниТема уроку: Проголошення Україною незалежності (події, які передували проголошенню незалежності)

Д/З: опрацювати параграф 19, за рекомендаціями поданими вище; попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми; завершити роботу на контурній карті с.6;

......................................................................................................................

07.12.22.11 клас Історія УкраїниТема уроку: Декларація про державний суверенітет України. Політична конфронтація восени 1990 р.

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО

Ознайомтесь з висновками на стор. 157

Д/З: опрацювати параграф 18, за рекомендаціями поданими вище; попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми; завершити роботу на контурній карті с.6;

.........................................................................................................................

02.12.22.11 клас Історія УкраїниТема уроку: Зростання громадської активності українського суспільства.

Д/З: опрацювати параграф 18, за рекомендаціями поданими вище; попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми; завершити роботу на контурній карті с.6;

..........................................................................................................................................

30.11.22.11 клас Історія УкраїниТема уроку: Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

25.11.22.11 клас Історія УкраїниТема уроку: Початок "перебудови" в СРСР і УРСР

23.11.22

Немає коментарів:

Дописати коментар

Перед розглядом даної теми, необхідно дати відповідь на питання стор.193(перед параграфом 23-усно)
Працюємо над матеріалом параграфу 23 за планом:

Увага!!!: особлива увага на події виділеним шрифтом: всі - предмет ЗНО
1. Початок економічних перетворень(пар.23, п.1-опрацювати у формі розгорнутого плану)

А
«Група 239»
Б
Народна Рада
В
Українська Гельсінська група
Г
Народний рух України

А
Л. Лук’яненко
Б
В. Чорновіл
В
Є. Сверстюк
Г
С. Хмара

А
1980 р.
Б
1985 р.
В
1988 р.
Г
1991 р.

А
розквіт «самвидаву»
Б
провал політики «перебудови»
В
початок епохи «застою»
Г
появу приватної власності

А
1988 р.
Б
1989 р.
В
1990 р.
Г
1991 р.

А
1985 р.
Б
1987 р.
В
1989 р.
Г
1991 р.

А
Українська робітничо-селянська спілка
Б
Українська Гельсінська група
В
Народний рух України за «перебудову»
Г
Українська республіканська партія

А
«розвинений соціалізм»
Б
політична реабілітація
В
«гласність»
Г
відбудова

19.12.22
11 клас
Всесвітня історія
Тема уроку: Держави Центрально-Східної Європи: трансформаційні процеси.
Робота з навчальними тестами по темі(чекаю результатів)

09.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Проголошення Україною незалежності
(події, які передували проголошенню незалежності)

Д/З: опрацювати параграф 19, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

07.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Декларація про державний суверенітет України. Політична конфронтація восени 1990 р.

Д/З: опрацювати параграф 18, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

02.12.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Зростання громадської активності українського суспільства.

Д/З: опрацювати параграф 18, за рекомендаціями поданими вище;
попрацюйте з основними поняттями та хронологією теми;
завершити роботу на контурній карті с.6;

30.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Поглиблення кризових явищ в економіці. Шахтарський страйк 1989 р. Політичні реформи

25.11.22.
11 клас
Історія України
Тема уроку: Початок "перебудови" в СРСР і УРСР